Архетип подорожі є одним з найбільш характерних для пригодницької літератури. Так, наприклад, розглянемо з цієї точки зору роман Р. Л. Стівенсона “Острів скарбів”.
Підліток Джім Токіне вирушає як юнга у подорож на кораблі, що пливе на острів у пошуках скарбів. Ми можемо виділити три світи, через які проходить герой за час дії в романі.
Дім (корчма “Адмірал Бенбоу”). Це світ буденності, де майже нічого не трапляється: “Батько відповів, що, на жаль, народу тут буває дуже мало”. Джім охоче залишає світ дому, тому що його ваблять
В море на шхуні з боцманом, що грає на ріжку, з моряками, що носять косички і співають своїх пісень! Вирушаю в море, до таємничого острова, шукати закопані в землю скарби!”. Варто зазначити, що на початку подорожі Джім має наївноромантичне уявлення про те, що чекає на нього.
Він дуже захоплений зовнішньою атрибутикою мандрівки.
Світ корабля, де він знайомиться з новими людьми, набуває життєвого досвіду.
Світ
Переоцінка цінностей відбувається після того, як Джім разом з доктором Лівсі та капітаном Смоллетом протистоїть піратамбунтівникам. У цей час він бачить, як розкриваються справжні сутності людей тепер і зовсім поіншому оцінює їх: “Звичайно, він не знав, що я підслуховував з бочки розмову, але мене так лякала Земля. Світ різноманітності його жорстокість, дводушність і влада над командою, що я ледве не здригнувся, коли він поклав руку мені на плече” (ставлення до Сільвера).
Однак є і суттєві відмінності в розкритті архетипу подорожі в творах Андерсена і Стівенсона. У Андерсена подорож має високий духовний зміст: збагатившись досвідом і зміцнівши духом, Герда набуває здатності змінювати світи. А у романі Стівенсона більш вагомим є сам процес дорослішання, перетворення підлітка на чоловіка і воїна. Джім стає досвідченішим, здатним на вражаюче сміливі вчинки (самотужки звільняє корабель від піратів).
Але здатності змінювати світи він ще не набуває.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)