Роль віри, релігії та церкви завжди була великою у житті людини. Втім, ступінь її впливу на суспільні процеси і конкретних людей відрізнявся залежно від конкретних історичних епох. Якщо згадати минулі роки і ті процеси, які тоді розгорталися, можна з упевненістю говорити про те, що вплив релігії був більшим, ніж сьогодні, і особливо це стосується християнства.
Відповідно до поширеної раніше форми правління монархії, монарх був не тільки керівником держави, а й ставлеником господа бога на Землі. Відповідно, монарх був прямо зацікавлений у
Але сучасна ситуація з вірою, релігією і церквою відрізняється. Це пов’язано із тим, що моральність людей зросла, а в багатьох країнах форма правління держави змінилась на республіку. Тепер керівники держав не є ставлениками бога, а обираються іншими громадянами країн. Відповідно, відпала необхідність керувати людьми за допомогою церкви, сьогодні церква більшою мірою є місцем, де люди знаходять своє заспокоєння і відпущення гріхів. Втім, все це більшою мірою характерно для християнства.
У той же час в мусульманських країнах можна спостерігати за тим, як державами
Говорячи про Україну та роль віри, релігії та церкви в житті українського народу і українців, можна відзначити, що ця роль залишається досить великою. Серед представників нашого народу багато по-справжньому релігійних людей, які виконують божі заповіді та відвідують церкву. Водночас чимало й громадян, для яких на першому місці знаходиться не заповіді і церква, а саме віра сама по собі.
Ці люди не завжди виконують православні приписи і лише зрідка відвідують церкву, але в той же час вони дійсно вірять в Творця і у вічне життя на небесах.
При цьому слід констатувати, що Україна залишається повністю світською державою, церква не бере жодної участі в політиці. У той же час завдяки релігійності багатьох людей політики намагаються заручитися підтримкою лідерів української церкви, коли у них виникає необхідність в цьому. Що стосується демонстративної віри і релігійності правлячий української еліти, то найвищі її чини відкрито заявляють про свою приналежність до православ’я і сприяють церкві усіма можливими засобами.