8 клас
ЛЕСЯ УКРАЇНКА
(за поемою “Давня казка”)
II варіант
Леся Українка – поетеса світового масштабу. Творча спадщина її глибока і багатогранна. У багатьох своїх творах письменниця прагне знайти відповідь на загальнолюдські питання.
У ліро-епічній поемі “Давня казка” Л. Українка роздумує над тим, яке значення має для суспільства поезія і поет.
Головний герой цього твору – поет, звичайна на вигляд людина, краса якої не в зовнішності, а в таланті. Його поезія була “і дзвінкою, і гучною”, “розходилась
В юності він славив красу чистих почуттів дружби і кохання, природи, вільної людської думки, на крилах якої поет часто линув у “таємні світи надхмарні”. З часом тематика пісень митця розширюється. Він стає ближчим до реального життя, створює сатиричні вірші, що висміюють вади людського характеру – боягузтво, пиху. А коли між графом і його народом розв’язується конфлікт, поет, не задумуючись, обирає бік простих людей. Тепер ідеал поета – служіння
У цей час митець постає як лицар духу, народний поет, творчість якого – потужна зброя у боротьбі суспільства з ворогами. Поет – людина безкомпромісна. На пропозицію графа продати свій хист за “гарну хату”, за золото він відповідає:
Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани!
Отже, на думку Л. Українки, мета митця – служити народові. Поет завжди мусить прислухатися до потреб суспільства і писати такі пісні, яких вимагає час: мирний час – ліричні, воєнний – такі, що підіймають людський дух і стають гаслом у боротьбі з ворогом.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)