Усна народна творчість
Народна драма
Роль пісень у весільному обряді
Усі весільні обряди супроводжувались піснями. В них пояснювався зміст і значення кожного обряду, прославлялися молоді та їх батьки. Тому обов’язково на кожному весіллі були присутні хори: три жіночі – хор дружок, хор світилок та хор свах, а в деяких регіонах – ще й парубоцький. Між обрядами хори співали пісні різного характеру – жартівливі, застольні, любовні, козацькі або баладні, танцювальні.
Чоловіки та парубки здебільшого виконували розмовні
Мова народних пісень надзвичайно насичена епітетами, порівняннями, паралелізмами, пестливими словами і персоніфікованими образами. Молода порівнювалася із зіркою, ягідкою, сонечком, називалася княгинею, панночкою, царівною, а молодий – із соколом, князем, царевичем тощо. У піснях про молоду звучала радість з приводу поєднання її долі з долею коханого та смуток і сум за батьками.
Обов’язковими учасниками весілля були також музики – найчастіше оркестр з двох-трьох інструментів (скрипка, бубон, кларнет або цимбали). Музики супроводжували всюди “весільний поїзд”, грали хорам та до танців.
ЦЕ
Весільні пісні виникли ще у первісному суспільстві, упродовж століть вони змінювалися, варіювалися, але виконували одну й ту ж саму роль: вшановували молодих, їх батьків та
Звичаї общини. Існує дуже багато весільних пісень, наприклад, відомий фольклорист Павло Чубинський упродовж року (1869-1870 pp.) записав понад 1943 весільні пісні. Але їх, звичайно, існує набагато більше. ?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)