П’єсу Миколи Куліша “Мина Мазайло” після першої ж постановки оцінили і глядачі, і критики. її було рекомендовано до показу в усіх театрах України, адже образи і характери героїв трактувалися як живі й оригінальні типи і активно проектувалися на тогочасну українську дійсність.
У п’єсі небагато дійових осіб, події розгортаються між Миною і Мокієм, і герої по-різному ставляться до рішення Мини змінити своє прізвище Мазайло на благозвучне Мазєнін. Герої твору розділилися на два табори в залежності від своїх поглядів. Мокія активно
Дівчина повна ідей щодо того, як зламати вперте небажання Мокія змінити прізвище. До своєї гри вона підключає найкращу подругу Улю. Рина хоче, щоб Мокій закохався в Улю і забув про своє захоплення усім українським.
Гаряче, темпераментно вона вмовляє подругу: “Ой, Улю, ой, Улюню! Коли ти мене любиш, зроби так, щоб Мокій закохався в тебе… Може, він кине свої українські фантазії, може, хоч прізвище дасть поміняти…” Рина
Рина – діяльна, вольова натура. Задля успіху задуманого вона ладна грати почуттями близьких їй людей, розбити серце рідного брата Мокія. Ця молода дівчина повчає матір, дає їй вказівки, знає і вдало використовує вразливі місця людей, миттєво орієнтується в ситуації, вміє підлещуватися і викликати довіру. Вона гарний дипломат, володіє ситуацією, здатна на експромт і авантюру. Рина послідовно і цілеспрямовано формує в очах Мокія імідж Улі, і їй вдалося своїми фантазіями на теми Улиної любові до всього українського зацікавити брата подругою.
Граючи на уподобаннях Мокія, Рина тонко й логічно розставляє пастки. Але гра перестає бути грою: Уля закохується в Мокія і сама вже цікавиться усім українським. Вона докладає багато зусиль, щоб знайти вірш Чубинського і порадувати коханого, стає на його бік у родинному конфлікті. Рина ще не розуміє своєї поразки, продовжує тиснути на подругу, і тональність її вмовлянь змінюється.
Вона вже погрожує Улі: “Не сьогодні, то завтра буде опубліковано в газеті наше нове прізвище, але Мокій подав заяву, щоб йому залишили старе… Ти розумієш – Мокій випаде з нашої родини. Ти мусиш його повернути до нас, інакше, Улько, ти більш не побачиш ні Мокія, ні нашої квартири!”
Рина задля своєї вигоди переступить через будь-кого, не зупиниться ні перед чим. Вона завжди впевнена в собі і переконана, що здатна впливати на поведінку і настрої людей, може контролювати їх, має повне право грати людськими долями. Життя для неї – шахова дошка, а кожна людина – пішак.
Куди гросмейстер захоче, туди цю фігуру і поставить.
Такі люди, як Рина Мазайло-Мазєніна, були і завжди будуть, але не дай Боже зустріти їх на своєму життєвому шляху.