Любов до рідної мови і боротьба за чистоту у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло”

1. “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса (в ній багато мовознавчої уваги слову, емоційному забарвленню та відтінкам. Слово для Куліша – це зброя у повному і абсолютному розумінні).

2. Мокій – носій думок М. Куліша щодо рідного слова (літературознавець Н. Кузякіна так характеризує Мокія – сина головного героя: “Свою любов до рідного слова у “Мині Мазайлі” драматург віддав Мокієві – самотньому юнакові, чужому і русотяпству, і націоналізмові та далекому і од інтернаціонального пафосу комсомольців. Мокій захоплений

багатством української мови”).

3. Проблема чистоти і розвитку української мови – в центрі уваги М. Куліша (словами Мокія він говорить: “От, наприклад, написи в “Зве ни горі” – краса! Стальні, поетичні, справжньою українською мовою написані. А подивіться ви на написи на других картинах.

Олива з мухами! Немов нарочито псують таку прекрасну, таку милозвучну мову… “)

4. Вистава Леся Курбаса (“Дрібничкова Мазайлина ідейка виросла в Курбаса в цілу програму. Курбас вивів Мазайла перед очі всіх, розмалював його страшними фарбами й усією обстановок) промовив до глядачів: от вам страсті-мордасті,

лякайтеся і борітеся з ним, з Миною Мазайлом, русотяпом злісним. Не вартий цього Мазайло.

От тьотя Мотя з дядьком Тарасом – це вже серйозніші. Самі собою вони – шкідники нового суспільного будівництва”, – так писав М. Корляков у театральній рецензії на виставу Леся Курбаса, “Вісті”, 1929, 5 грудня).

5. Вплив Мокія на Улю (вона змінюється: ходить до бібліотеки, читає і цікавиться мовою, ділиться своїми “філологічними” відкриттями: “Або по-вкраїнському – одружитися з нею… Це ж не те, що “жениться на ней”, розумієш, Ринусько! Одружитись з нею, чуєш?

З нею… Тут чується зразу, що жінка рівноправно стоїть поруч з чоловіком, це краще, як “жениться на ней”, – ти чуєш?”).

6. Чистота і краса рідної мови – запорука становлення кращого світу (слід дбати про мову, намагатися вживати лише добрі слова і тоді світ стане кращим. І як тут не пригадати слова М. Рильського з вірша “Мова”:

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Паліть бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Любов до рідної мови і боротьба за чистоту у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло”