Багато скарбів залишили нам предки. Згадаємо лише найважливіші з них: Велесова книга, “Слово о полку Ігоревім”, Київ, Львів. А ще пісні, а ще найродючіші у світі чорноземи. “Кароокі люди й співуча мова”, – так сказав великий український поет Богдан-Ігор Антонич.
Коли згадують про Україну, завжди говорять про мову. Епітетів для неї можна підібрати кількасот, але хіба один з них може охопити сутність української мови? Ми добре знаємо, що кілька століть українці виборювали право розмовляти рідною мовою. Але ж, якщо абстрагуватися
Це сталося тому, що наші пращури добре розуміли: умре мова – і народу не жити. І вороги українства розуміли це не гірше. Наша мова є скарбом, і той скарб боронили славні українці.
Як сьогодні нам зрозуміти почуття тих людей, чия кров нині тече в наших жилах? Тільки через мову, завдяки якій ми єднаємося з минулим і водночас опановуємо майбутнє.
Українською
Українці з Америки чи будь-якої іншої частини світу роблять усе, щоб українська мова квітла й розвивалась у нашій незалежній державі.
Котрий уже рік в Україні точаться суперечки навколо питання державної мови. Як на мене, то й питання ніякого немає. У Франції державна мова французька, в Англії – англійська, а в Україні, звичайно ж, українська. Зрозуміло, що за умов розвитку національної мови й усі інші мови будуть вільно функціонувати й не зазнаватимуть будь-яких обмежень.
Таким чином, Україна піде шляхом більшості цивілізованих країн, які вже давно виробили власну мовну політику. В Америці, наприклад, немало мексиканців, але жоден з них не вимагає визнати іспанську другою державною мовою Сполучених Штатів.
Ми повинні берегти наше найбільше багатство, нашу одвічну святиню – рідну мову. Усе, що ми зробимо для неї, буде зроблено заради процвітання нації, у пам’ять про минуле й задля щастя майбутніх поколінь українців. “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине”, – сказав, мов той карб поставив, наш великий поет, і ми, схиляючи голови, погоджуємося з ним.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)