Зовсім недавно ми всі стежили за розвитком подій у телесеріалі “Бригада”. Сперечалися, не погоджуючись один з одним. Наші батьки гарчали: стрілянина, кров, розбирання – всі, як в обридлих бойовиках.
Гарчали, але серій не пропускали. Дискусії в пресі в основному велися про те, чи припустимо створювати образ привабливих бандитів. Так, вони вбивають “поганих”, але адже діють без суду й наслідку, діють не за законом. Ми ж із друзями під час цих словесних баталій про “Бригаду” згадували не нинішніх американських бойовиків, а “Хрещеного
У них теж є симпатичні мафіозі-убивці, віддані дружинам, зворушливі у своєму відношенні кдетям.
Може, і в нас ця симпатична четвірка друзів-бандитів і всі ці привабливі “кроти”, “адвокати” і їм подібні символізують прощання з епохою свавілля й бандитизму? Може, щось змінилося в країні, а більше чуйні до змін люди мистецтва це помітили раніше нас?
Такі приклади є в класику. И. С. Тургенєв описав розпад дуже милих, затишних “дворянських гнізд” задовго до того, коли цей розпад
Прощається, співчуваючи героям, симпатизуючи їм, розуміючи, що вони сходять із історичної сцени. І ми їм співчуваємо, і нам смутно й жаль їх, хоча образ їхнього життя, благополуччя, створене чужими руками, начебто б покладено засуджува_.
Може, то ж саме хотіли сказати нам творці серіалу “Бригада”?
(2 votes, average: 4.00 out of 5)