Здавна в Україні тополя була втіленням дівочої та жіночої краси, стрункості, гнучкості, смутку, самотності. Відомі народні порівняння дівчини, жінки з тополею: “Струнка, як тополя”, “Висока, як тополя”, “Тонка, як тополя”, “Гнучка, як тополя”, “Самотня, як тополя”. За народними повір’ями, виникнення цього дерева є результатом міфічного перетворення дівчини, жінки в дерево.
Саме такий переказ Т. Шевченко поклав в основу своєї балади “Тополя”. Як відомо, балада – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико
Світ їй не милий (“сохне як квіточка… “), нічого не може розрадити її. Мати хоче одружити дочку зі старим та багатим, але та попереджає, що краще помре, ніж одружиться з нелюбом. У розпачі дівчина йде до ворожки. Вона хоче знати, що сталося з коханим, бо розлука настільки тяжка, що красуня хоче втопитися. Ворожка дає зілля, яке треба випити.
Дівчина не дотримується порад
Отже, це перетворення – єдиний фантастичний епізод у баладі, і взятий він із народної творчості. Все інше – реалістичне. Розповідь ведеться від імені оповідача. Це дає змогу авторові висловлювати поради дівчатам:
… Що нам в світі зустрінеться…
Не знайте, дівчата!
Не питайте свою долю…
Само серце знає,
Кого любить…
У чому ж причина трагічної долі головної героїні? По-перше, вважаю, це тогочасні традиції, згідно з якими, батьки могли обирати своїм дітям пару. Інша ж причина – нескінченні війни, у яких брало учать українське козацтво, захищаючи свою Батьківщину. Тисячі козаків гинули в боях – тисячі матерів втрачали синів, тисячі жінок ставали вдовами, діти – сиротами, а дівчата усе життя оплакували свою нещасливу долю.
Таким чином, тополі, що ростуть уздовж шляхів, стали ніби втіленням багатьох жінок, що чекають свого коханого, виглядають його з далекої дороги, втіленням справжнього кохання.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)