ТОПОЛЯ КИРИЛО (спр. прізв. Тополинський, рр. нар. і см. невід.) – письменник першої половини XIX ст.
Дослідники припускають, що Кирило Тополя родом з Черкащини, можливо, з Канева. Добре знав народну творчість цього краю, звичаї та обряди Правобережжя України. У 40-х роках працював у Казані, прагнув переїхати до Харкова. Відомий як автор двох п’єс – “Чары, или Нєсколько сцен из народных былей и рассказов украинских” (написана 1834 р., надрукована 1837 р.) та “Чурчепуха, или Нєсколько фактов из жизни украинского панства” (1844).
Дослідники
П’єси Кирила Тополі належать до преромантичного періоду нової української літератури. Поштовхом до написання цих творів стало романтичне захоплення фольклором, збирання і публікації народних дум, пісень, а також постановка (1814) і публікація (1838) “Наталки Полтавки”.
Основою п’єси “Чари” послужила народна пісня “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”. Відповідно до неї автор розгортає сюжет, розвиває основний конфлікт у творі, кожну сцену наповнює народними
Ці риси він втілив і в окремі образи (романтичні, сильні, неспокійні Гриць і Галя та дещо меланхолійні, трохи сентиментальні Василь і Любка). В реалістичному плані виписано образ сільського жмикрута, гіркого п’яниці. Не обійшов автор і рабського становища селян – кріпаків, колоритно виписав побутові сцени.
“Чари” не є викінченим літературним твором, як, наприклад, “Наталка Полтавка”. Сам автор писав: “Скажуть інші, що п’єса ця є ніби щось змішане і не таїть в собі певної форми, яка властива якій-небудь існуючій п’єсі театральній… Це так”.
Такий був задум. М. Костомаров слушно зауважував, що в п’єсі подано набір викінчених окремих сцен з народного побуту: “Всі сцени надзвичайно точні… Тополя відображає, що бачив, чув, що зумів підмітити. У нього нема розвинутих характерів, але зате кожне обличчя має свій відбиток… В “Чарах” нема єдності і викінченості в цілому, але все вивершено в сценах: кожна із них подає цілу, правдиву картину…
Автор нічого не перебільшує, не ідеалізує…” Саме це було характерне для преромантизму: не стільки подача цілісної ідейно-проблематичної завершеності, скільки точне відтворення народних повір’їв, звичаїв – через широке використання фольклору.
П’єса “Чур-чепуха” викликала менше захоплення. Тут також використано багатий фольклорний матеріал, але менш продумано; опрацьовано його на цей раз художньо слабше. Ця п’єса спрямована проти моральної ницості панства, яке руйнує людські душі, призводить до трагедії “маленької” людини.
Твори підтримали прагнення письменників – романтиків проникнути в душу народу, пізнати його характер, національну самобутність. Крім того, це була перша спроба нової української літератури в жанрі психологічної трагедії.
Літ.: Лобас П., Шубравський В. Хто такий Кирило Тополя? // Рад. літературознавство. 1971. № 8; Хропко П. II. Українська драматургія першої половини XIX ст. К, 1972; Івашків В. М. Українська романтична драма 30 – 80-х років XIX ст.
К, 1980.
Ф. Кислий