Драма “Мина Мазайло”, що була написана у буремні і хвилюючі роки післяреволюційного економічного і культурного відродження України, – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного пробудження. Невмолимий прес економічних проблем вичавлює з наших ослаблених тоталітаризмом душ усі сили і замулює щедрі витоки національних поривань, які напувають цілющою джерелицею наш дух. Наша свідомість мізерніє.
У відчаї чіпляємось за старі догми й ідеї, намагаючись зберегти отой болотяний спокій, і не відчуваємо,
Чи це унікальність нашої історії, чи невблаганна закономірність, чи письменницький геній, але драма “Мина Мазайло” цією своєю сутністю кричить і звертається саме до нас, сучасників, засуджуючи філістерську обмеженість нашого українського міщанства. Темою твору є ставлення шовіністичного і патріотичного таборів до проблеми українізації в період непу, .що так нагадує сьогодення.
Головний герой твору
Але це – виклик суспільству, яке в національних питаннях дуже часто чинить несправедливо. Психологічно зламати Мокія намагається тьотя Мотя, яку терміново викликають з Курська. її відверто расистська платформа грунтується на великодержавницьких шовіністичних твердженнях, які викликають відразу своєю непробудною темрявою й ідейною обмеженістю. Гострота гротескно забарвлених конфліктів і сутичок наростає.
Мина домагається зміни прізвища на милозвучне Мазєнін, хоча явно його ідея зазнає поразки через свою вбогість на фоні безмежжя національного поклику свідомості Мокія і його однодумців.
Та досить несподівано виявляється розв’язка. Мину, який вважав своє українське прізвище перепоною на шляху до блискучої кар’єри, звільняють з роботи за “систематичний опір українізації”. Українська ідея перемогла. Але вражає те, що реальна перемога забезпечується чиновницькою директивою. Невже через директиви може утвердитися національна ідея?
Дядько Тарас, націоналіст і однодумець Мокія, робить несподіваний і парадоксальний висновок, що українізація – це спосіб виявити національно свідомих, а потім їх знищити. Дійсно, історія потім “грала” за цим сценарієм під керівництвом великого” режисера Сталіна.
Тож хай перемога національної ідеї не залежить від постанов, указів і директив. Впускаймо її в свою душу, свій розум, своє життя без примусів! Тільки тоді вона щедро обдарує наш народ своїм теплом і святістю.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)