Кожна сім’я являє собою клубок протиріч, конфліктів, нерозуміння і тому подібного. Навіть у ідеальної на вигляд сім’ї завжди є певні внутрішні протиріччя, які по-особливому сприймаються членами цієї сім’ї і можуть справити досить несподіване враження на тих, хто випадково стає свідком прояву всіх цих цікавих і часом незвичайних факторів. Безліч цікавих прикладів таких сімей міститься і в класичній українській літературі, зокрема, в творі “Кайдашева сім’я” авторства Івана Нечуя-Левицького.
Що можна сказати про кохання
Кохання,
Та й їхні сини з дружинами, будучи молодими сім’ями, хотіли отримати все те, що їм, на їх думку, і годиться для повноцінного життя.
Ні про яке сімейне щастя, гармонію тощо в таких обставинах мова йти не може. Найімовірніше, що ніякого прагнення до сімейного щастя у всіх героїв цієї повісті зовсім і не було. Точніше кажучи, у них було повністю помилкове уявлення про можливе сімейне щастя. Воно полягало в тому, що для нього їм потрібно більше майна і матеріальних благ.
Природно, це переконання було повністю неправильним. Саме з цієї причини ніякого щастя, принаймні в умовах великої родини, їм все одно не вдалося б досягти.
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що люди повинні утримуватися від такого вимогливого в плані матеріальних благ ставлення до своїх близьких. Це зовсім ненормально. Втім, це, на жаль, траплялося завжди і продовжує зустрічатися навіть сьогодні, через велику кількість років.