Ольга Кобилянська – найтонший психолог нашої літератури. Вона дуже любила свій народ і дивилася на нього “… тими самими очима, що на деревину, цвіт і всю живучу участь природи… “. Усі герої повісті “Земля” взяті з життя, правдиві в своїх поглядах, вчинках та проблемах.
Саме на родині Івоніки ми можемо простежити стосунки між батьками і дітьми. У родині Федорчуків зростає двоє синів: синьоокий красень Михайло, запопадливий у своїй любові до землі, і чорнявий неспокійний Сава, що ладен докласти своїх зусиль до всього, але
Діти одних батьків, але такі різні!
Михайло пішов у батька, був роботящим, добрим, ніжним, любив землю, як живу істоту. А Сава зовсім інший – ледачий, злий, легко сприймав життя. Від природи хлопець був егоїстичний, жорстокий, безвідповідальний.
Міг не нагодувати і не напоїти худобу, міг обдурити батьків, був злий і людиноненависний.
Слова батька про те, що він не шануватиме землі, тому й не отримає її у спадок, стали для нього останньою краплею. Брат убиває брата! Здійснивши страшний злочин, він навіть не відчуває докорів сумління. Івоніка знав, що Сава убив Михайла, проте тепер він боїться втратити й останнього сина: “Вмерлого не забував, а живого оплакував невидимими сльозами”.
На мою думку, в тому, що сталося, винні самі батьки: не зуміли виховати в ньому любові до брата, праці, людяності, не були вимогливими до сина. Мати любила Саву сліпою любов’ю, хоча потім повірила, що саме він убив брата, бо впевнилась у його бездушному ставленні до них. Вона зненавиділа сина, яким милувалася раніше, “Він був усьому горю причиною”, – так думала Марія.
Дійсно, так буває в житті, коли батьки припустяться помилок у вихованні дитини змалку, а потім пожинають жорстокі та криваві плоди правди.
Ольга Кобилянська дає відповіді на багато морально-етичних питань: у дитини треба виховувати порядність, доброту, милосердя, чуйність, бо без цього не вийде з неї справжньої людини.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)