Про мій берег дитинства

Куди Би не вели нас життєві дороги, ми завжди будемо пам’ятати той чарівний мир природи рідного краю, у якому виросли, батьків, рідних і близьких нам людей. Дитинство! Саме в дитинстві формується майбутня людина. Яким росте дитина: добрим, увічливим, скромним, працьовитим – таким він і буде людиною.

Недарма в народі говорять, що все починається з дитинства. Тому що чому дитина навчиться в дитинстві, то пронесе через все життя. Мудреці говорять, що людина виховується до п’яти років, а потім його вже перевиховують.

От чому так важливо,

щоб ще з дитинства виховували любов до землі, де народилася людина, синівський обов’язок, доброту, порядність, чесність, любов до людей.

Моє дитинство! Я згадую його як чарівну казку, у якій маленька дівчинка розвертає більшу, кольорову, з гарними малюнками книжку; поруч моя ненька, що відкрила для мене таємничий мир пізнання життя в книгах. І дотепер пам’ятаю, як пахнуло друкованою фарбою, як розглядала першу книжку з поблажливістю й хвилюванням.

Мамина пісня! Чомусь завжди, коли мені важко й смутно, я уявляю себе маленькою дівчинкою, над якою схилилася ненька, і спів її пісеньки! Мені здається, що мамина

пісня й перші мої книжки, мій дитячий садок і школа – це берега мого дитинства, до яких я буду повертати у своїх спогадах, з яких я буду черпати сили й наснагу для подальшого життя.

Мамина пісня, перша книжка, перші карлючки – нерозлучні супутники нашого дитячого років. Вас ніколи мені не забути.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Про мій берег дитинства