1. Прислівники, утворені від прикметників, у яких пишеться два “н”, подвоєння букв зберігають: натхненно, невпинно, незрівнянно; також з двома н пишуться прислівники зрання, навмання, попідтинню, попідвіконню, спросоння. 2. Після [г], [к], [х] у кінці прислівників пишеться “и”: навкруги, трохи, звідки, звідти, навшпиньки, наввипередки. 3. Частка “ні” з прислівниками пишеться разом: ніде, нізвідки, нізвідкіля, ніколи, ніскільки, нітрохи, ніяк. 4. Частка “не” з прислівниками пишеться разом, якщо вони у сполученні з нею виражають одне
5. “Не” пишеться окремо з підсилювальними прислівниками не дуже, не зовсім, не цілком, а також з прислівниками типу не по-нашому, не по-батьківськи, не по-дружньому. Складні прислівники можуть писатися разом і через дефіс. 1. Разом пишуться: А) прислівники, утворені поєднанням прийменників з повнозначними частинами мови: вночі, вранці, щодня, віддавна, дочиста, заново, направо, наліво, вдруге, втричі, спершу, потайки, досхочу, всупереч; Б) прислівники, утворені за допомогою часток аби-, ані-, де-, що, як-: абиде, абияк, анічичирк, аніколи,
3. Окремо пишуться прислівникові сполучення: А) що складаються з прийменника й іменника, в яких іменник зберігає своє лексичне і граматичне значення (форму): до побачення, до запитання, без кінця, на льоту, на мить, під гору, по закону тощо; Б) що складаються з двох іменників з одним або двома прийменниками: день у день, рік у рік, з боку на бік, раз у раз, з дня на день; В) що складаються з прийменника і повного прикметника: в основному, в цілому.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)