У теоретичній літературі існує розуміння терміну “повість” як середньої форми епічної прози. З цієї точки зору повість зіставляється з романом (велика форма прози) та новелою чи оповіданням (мала форма). Якщо у романі у центрі знаходиться дія в цілому, фактичний і психологічний розвиток сюжету, то у повісті увага нерідко зосереджується на статичних компонентах твору – положеннях, душевному стані, пейзажах, описах тощо.
Дійові моменти набувають у ній скульптурного характеру, застигають у момент найвищого напруження, епізоди часто
До різновидів повісті належить філософська повість. Великого значення цей жанр набуває в епоху Просвітительства, зокрема у творчості Вольтера, хоча до цього жанру французький філософ і письменник звертається
Вольтер не тільки ілюстратор морально-політичних істин. Його твори – це цікаві, пригодницькі історії. У своїх філософських повістях Вольтер піддає критиці поширене на той час вчення Лейбніца-Попа про гармонію, за яким світ, незважаючи на те, що в ньому є зло, розвивається у напрямку добра й справедливості.
Вольтер особливо засуджує суспільні відносини, владу, яким ще далеко до гармонії.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)