Фонетика – розділ мовознавства, що вивчає звукову систему мови, різноманітні звукові зміни, що виникають в мовленні при сполученні звуків між собою. У вузькому розумінні в фонетиці вивчаються артикуляційні і акустичні особливості звуків мови, закономірності їх сполучування, наголос, інтонація, поділ на склади і т. п. Поділяється на історичну та описову.
Розглядаються такі аспекти звука: фізичний (як коливання повітря: висота, частота, гучність, інтенсивність), анатомо-фізіологічний (мовний апарат, свідоме утворення, свідоме сприйняття
Фонема – найменша структурна одиниця звукової будови мови, функція якої полягає у будові, розрізненні, ідентифікації значущих одиниць (морфем, слів). Фонема виявляється лише у певному звукові, який є матеріальним вираженням фонеми.
Функції фонеми: конститутивна (складальна), розпізнавальна, розрізнювальнаФонема
Позиційний залежить від наголошеної позиції для голосних, позиції початку чи кінця слова для приголосних. Голосні |е| > [еи], |и|>[ие], |о|>[оу]; життя=/жит’т’-а/=[жиет ‘:-а]; Приголосні – |в|-[ ў], |j|-[ &;#464;] вірьовка /вір’овка/ [вір’-оўка]
Комбінаторний залежить від сусідніх фонем, пов’язаний з різними звуковими змінами: асиміляцією, акомодацією (|в|- [в’]; |о|- [-о]) тощо. вокзал /вокзал/[вокгзал] асиміляція за дзвінкістю; розсипати /розсипати/ [розсипати] асиміляція за глухістю; /к/-[кг], /з/- [зс] – комбінаторні вияви. додатковий – фонема зовсім втрачає свої основні ознаки і ніби переходить в іншу фонему = повна асиміляція [вогзал] /к/ > [г]; вітчизна=/вітчизна/=[в’іч:изна]; сміється=/сміjет’с’а/= [см’іjец’:-а]
&;#61485; факультативний не належить орфоепічних норм і може передавати діалектне чи просторічне мовлення чи мовленнєві вади окремого мовця; |сміх| [шм’іх] /с/ > [ш]Бувають позиційно-комбінаторні вияви: наприклад, |о|-[о- у] – тобі /тобі/[то–уб’і]; Для фонеми |е|- [еі], бо такий вияв зумовлений 1) ненаголошеною позицією 2) сусідством з м’яким приголосним j: Києва – /киjева/- [киjеіва].
(1 votes, average: 5.00 out of 5)