“Поетичне мистецтво” Поля Верлена як віршований маніфест символізму. Художньо-смислове новаторство “поезії душі” П. Верлена. Сугестивний характер віршів “Забуті арієти” та “Так тихо серце плаче…”

УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС

ІI семестр

2. ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – II ПОЛОВИНИ XIX ст.

УРОК № 52

Тема. “Поетичне мистецтво” Поля Верлена як віршований маніфест символізму. Художньо-смислове новаторство “поезії душі” П. Верлена. Сугестивний характер віршів “Забуті арієти” та “Так тихо серце плаче…”

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю поета-символіста, зацікавити ними; розвивати навички аналізу ліричного твору; виховувати потяг до прекрасного, любов до

поезії.

Оснащення: портрет письменника, видання його творів; аудіо-запис музичного фрагмента “Сентиментальної прогулянки” (Д. Тухманов).

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Найбільш оригінальній, грішний, містичний.

Найбільш натхненний і справжній серед сучасних поетів.

Анатоль Франс

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. “Найбільш оригінальній, грішний, містичний. Найбільш натхненний і справжній серед сучасних поетів”,- так висловлювався Анатоль Франс про Поля Верлена (звернення до епіграфа уроку). Пристрасний і неврівноважений,

чутливий і надзвичайно емоційний, богемний митець і скандальний в’язень – таким був визнаний майстер імпресіонізму, зачинатель символізму у французькій поезії – Поль Верлен, якого у 1891 році визнали “Королем поетів”.

Про нього йтиметься сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

Евристична бесіда

¦ Що зумовило духовний переворот в умонастроях людей наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття?

¦ Чиї ідеї цього часу були найбільш поширеними? У чому їх суть?

¦ Назвіть характерні ознаки декадансу.

¦ Що таке модернізм? Схарактеризуйте його загальні риси.

¦ Які течії належали до модернізму?

¦ Схарактеризуйте символізм.

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Поль Верлен народився в місті Мец у сім’ї військового інженера. Дев’ять років він навчався у школі Ландрі, яку закінчив із дипломом бакалавра словесності. У Парижі, куди родина переїхала після відставки батька, юнак записався до університету на юридичний факультет. Але облишив навчання, адже професія адвоката його не цікавила.

У 1864 році він вступив на службу до страхового товариства, потім до мерії та до міської ратуші.

Ще в 14 років виявилася його літературна обдарованість. У 1863 році було надруковано його перший вірш. Незабаром Верлен приєднується до парнасців.

2. Виступи учнів із повідомленням про літературну групу французьких поетів “Парнас”

3. Слово вчителя

Виходять перші збірки поета – “Сатурнічні вірші” та “Галантні святкування” (або “Вишукані свята”), на яких позначився вплив ще одного літературного вчителя Верлена – Ш. Бодлера.

Верлен одружується з Матильдою Моте, підтримує Паризьку комуну. Побоюючись переслідувань, виїжджає з Парижа. У цей час знайомиться з юним поетом Артюром Рембо.

Упродовж двох років вони мандрують країнами Європи. Посварившись з Артюром, Верлен вистрілив із пістолета й поранив його. За що отримав два роки ув’язнення. У в’язниці Верлен намагався переосмислити своє життя, очиститися, повернутися до Бога.

Але надто сильними були його негативні пристрасті, щоб утриматися від морального падіння.

Як не дивно, але саме на цей час припадають найвизначніші поетичні досягнення – виходять друком збірки “Романси без слів”, “Мудрість”, “Давно і нещодавно”, серія статей “Прокляті поети” та ін.

Із середини 1880-х років поета переслідують хвороби. Але він створює чимало нових поетичних збірок – “Кохання”, “Паралельно”, “Присвяти” та ін., автобіографічну прозу, п’єси. Кілька разів він подорожує до Нідерландів та Бельгії з програмою публічних виступів.

У 1896 році поета не стало.

На початку свого творчого шляху поет захоплювався “парнасцями”, які пропагували “мистецтво для мистецтва”, культ краси та витончену складність вірша. Але поволі вибудовувалася власна, самобутня творча манера. За словами літературознавця Д. Наливайка, вона є “…яскравим втіленням поетичного синтезу імпресіонізму та символізму”.

З одного боку, Верлен прагне виразити миттєві враження, відтворити у нюансах та напівтонах швидкоплинне почуття (імпресіонізм), а з іншого – надає цьому враженню символічних, узагальнених значень, вибудовує систему “відповідностей” між зовнішнім і внутрішнім світами (символізм).

4. Виразне читання поезії П. Верлена “Поетичне мистецтво”

5. Обмін враженнями, евристична бесіда

¦ Яку найпершу вимогу ставить автор до поетичного слова?

¦ Як ставиться автор до чітких, ясних барв, що пропонує?

¦ Що говорить поет про порушення проблем сьогодення, наскільки вони, на його думку, сумісні з поезією?

¦ Як автор ставиться до прийомів риторики, рим, із чим їх порівнює? Знайдіть це у тексті.

¦ Який зміст вкладає, на вашу думку, поет у слово “література”?

¦ Випишіть із вірша поняття, що протиставляються, прокоментуйте їх.

6. Слово вчителя

Вірш П. Верлена “Поетичне мистецтво” став поетичним маніфестом символізму. Написаний 1874 року, а надрукований 1882. “Найперше – музика у слові” – такою є головна теза поета. Поняття музикальності він трактує досить широко. Це подолання в поезії всього, що заважає ліричному самовираженню: законів логіки, звичайних форм віршування, точності змісту.

Поет, за Верленом,- медіум, яким керує інтуїція, а не логіка.

У цьому ж році (1874), крім “Поетичного мистецтва”, вийшла збірка П. Верлена “Романси без слів”, що складається з трьох розділів: “Забуті арієти”, “Бельгійські пейзажі” та “Акварелі”.

Серед дев’яти “забутих арієт” (арієта – невелика арія, проста за викладом і пісенним характером мелодія) найвідомішою є поезія “Так тихо серце плаче” (переклад М. Рильського).

7. Виразне читання поезії П. Верлена “Так тихо серце плаче”

8. Обмін враженнями, евристична бесіда

¦ Який настрій навіює ця поезія?

¦ Про що цей вірш – про природу чи стан людської душі?

¦ Які принципи автора, проголошені в “поетичному мистецтві”, відбилися у творі?

9. Слово вчителя

За удаваною простотою вірша простежується велика майстерність автора, його новаторство, відкриття “поезії душі”. Верлен використовує все багатство фонетики французької мови, що викликає труднощі у перекладачів. Поет широко використовує алітерацію (повторення одних і тих же приголосних), асонанс (повторення однакових голосних), гру однокорінних слів, тавтологічні рими-повтори. Складна система римування поєднується з простим розмовним синтаксисом: речення короткі, часто неповні, це вигуки та скарги: “О хлюпотіння зливи по крівлях, по землі!”, “З відчаю хоч кричи!

Печалюсь без причин” (тут і далі переклад М. Лукаша). Гнучкості реченням додає і такий прийом, як перенесення рядка: “Любов й зненавиди нема, а дітись ніде!”

У вірші всього шістнадцять рядків, а розкривають поезію цілої душі.

10. Аналітичне коментування

Учитель. Порівняйте переклади вірша “Так тихо серце плаче” різними авторами.

СПІВ БЕЗ СЛІВ

Гаряче серце плаче,

Мов дощ у місті йде.

У серці сум неначе,

Тому так гірко плаче.

Приємно так дощить

Над дахом, над землею.

І на душі в цю мить

У мене теж дощить!

Ці сльози без причини

У мене на душі.

Невже усе хвилинне?

Цей смуток без причини.

На серці дивно так –

Ні гніву, ні любові.

Чого ж мені, однак,

На серці тяжко так?

Переклад М. Терещенка

Із серця рветься плач,

Як дощ іллється з неба.

Від зради чи невдач,

Відкіль цей тужний плач?

О, хлюпотіння зливи

По крівлях, по землі!

На серце нещасливе

Спливають співи зливи…

Лягає без причин

Туга на серці туга.

З відчаю хоч кричи!

Від муки дітись ніде,

Рве серце марний жаль.

Любові й зненавиди

Нема, а дітись ніде!

Переклад М. Лукаша

В серці і сльози, і біль –

Небо над городом плаче.

Що це за туга?

Відкіль цей невгамовний біль?

Мжиці занурені звуки

І на землі, й по дахах!

В серце, що в’яне зі скуки,

Ллються зажурені звуки.

Сльози і біль без причин

В серці, якому байдуже.

Тут ані зради, ні провин:

Тут моя туга причин.

Чи не найбільше це горе –

Навіть не знати, чому

В серце несміле і хворе

Люто закралося горе?

Переклад М. Драй-Хмари

Так тихо серце плаче,

Як дощ шумить над містом.

Нема причин неначе,

А серце ревно плаче!

О, ніжно як шумить

Дощ по дахах, по листю!

У цю тужливу мить

Як солодко шумить!

Відкіль цей плач. Не знати,

В осиротілім серці?

Ні зради, ні утрати,-

Відкіль журба, не знати.

Найтяжчий, певне сум,-

Без гніву, без любові,

Без ревнощів, без дум –

Такий нестерпний сум.

Переклад М. Рильського

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Учитель. Вставте пропущені слова у висловлювання М. Горького про П. Верлена та прокоментуйте його: “У його завше меланхолійних віршах, що… … … глибокою тугою, достотно… … … волання відчаю, біль чутливої та ніжної душі, яка несамовито бажає світла, бажає чистоти, шукає Бога – та не знаходить: хоче… … … людей – та не в змозі”. (Слова для довідки: а) стають, бачиться, знати; б) тріпочуть, знаходилося, замовчувати; в) хвилюють, літало, покинути; г) бринять, чулося, любити.)

VII. Домашнє завдання

Знати біографію письменника. Характеризувати його творчість, аналізувати його вірші; записати основні ознаки поезії П. Верлена.

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

Продовжте речення:

– Поезія П. Верлена справила на мене…