Багато українських письменників неодноразово у своїх творах зверталися до дитячої тематики, тобто писали для дітей і про дітей, їхні стосунки з однолітками й дорослими, а найголовніше – розкривали внутрішній світ маленьких героїв, їх думки, почуття, мрії й сподівання.
Малий Пилипко – герой оповідання Панаса Мирного “Морозенко” – щира, добра й смілива людина, семирічна дитина, яку життєві обставини змусили передчасно подорослішати. Хлопчик живе тільки з мамою, без батька, тому й турбується про неї, як справжній чоловік: “Завтра,
Дасть мені батько сороківку грошей, а дядина велику паляницю, ще й ковбасу на придачу… От і буде нам що їсти! А на гроші топлива купимо, багато-багато, щоб на всю зиму стало!”
Хіба може маленька дитина думати про те, як нагодувати родину? А хіба може вона сама вночі піти через темний страшний ліс, аби не бачити сліз на очах у рідної матері? Пилипко може, тому й викрадається серед ночі в далеку дорогу.
Він боїться, серце завмирає від страху, а уява малює жахливих лісових страховиськ, але він, перемагаючи острахи, іде далі, думаючи
Мені дуже подобаються його любов до матері, співчуття, дбайливість і турбота про неї. Подобається також те, що хлопець сміливий і наполегливий. Але його неслухняність я можу засудити. Він ослухався наказу матері не йти до хрещеного батька, хоча й пообіцяв їй не робити цього. І цього схвалити у вчинках Пилипка ніяк не можна. Нерозважливість Пилипка призвела до великої трагедії.
Хлопчик збився з дороги, заблукав і замерз. Мати, утративши сенс життя, помирає з горя.
(4 votes, average: 3.75 out of 5)