Однієї із ключових завдань у розвитку зброї й бойової техніки сухопутних військ капіталістичних країн є проблема забезпечення їхньої живучості, тобто властивості зберігати й швидко відновлювати свою боєздатність в умовах супротивника. Це обумовлено бурхливим розвитком в останні роки різних засобів поразки. Удосконалювання ядерної зброї і його поширення до тактичного рівня, кількісний і якісний ріст звичайної зброї, багато зразків якого придбали явно виражену протитанкову спрямованість, значно ускладнили пошуки шляхів рішення цієї проблеми
Традиційно
Уважається, що ймовірність поразки сучасного танка одним пострілом танкової гармати або
Різко зросли можливості стовбурної й реактивної артилерії, тактичної й армійської авіації, інженерних військ по поразці танків
Все це веде до того, що умови бойового застосування танків стають усе більше складними
Складність рішення проблеми забезпечення необхідного рівня живучості танків обумовлена не тільки стрімким розвитком засобів поразки, але й дуже твердими массогабаритними обмеженнями, що накладаються на конструкцію зразків бронетанкової техніки. При цьому не існує якого-небудь одного шляху або способу, практична реалізація якого привела б якщо не до рішення проблеми, те хоча б до зменшений ію її про строти. Тому закордонні фахівці в області танкобудування прагнуть підвищити живучість танків за рахунок комплексного підходу, а та до-к – же використання різних напрямків удосконалювання різних напрямків удосконалювання конструкції зразків
Умовно напрямку підвищення захищеності зразків прийнято розділяти на дві основних – “прямі” і “непряма” (“непряма”) захист. Перше пов’язане з підвищенням стійкості й захисних властивостей зразка до впливу бойових елементів, що як потрапили в нього (снарядів, осколків, бойових частин і т. д.), так і вражаючих факторів ядерної, хімічної, бактеріологічної й іншої зброї. Другий напрямок має на меті всіма доступними конструктивними заходами, прийомами й способами, у тому числі здійснюваними екіпажем, зменшити доступність бронеобъекта впливу засобів поразки й знизити ймовірність влучення в нього бойових елементів різних типів
Такий поділ справедливо стосовно до захисту як від звичайних засобів, так і від зброї масової поразки. Іноземні фахівці підкреслюють, що заходу щодо забезпечення захисту від різних засобів поразки повинні бути взаємно вв’язані й виконуватися комплексно
Найважливішим видом зброї масової поразки є ядерне. Його вражаючі фактори – це повітряна ударна хвиля, світлове випромінювання, що проникає радіація й електромагнітний імпульс. У результаті застосування ядерної зброї можуть відбуватися радіоактивне зараження місцевості, а також різного супутнього явища (пожежі, завали, затоплення й т. д.), здатні вплинути на ведення бойових дій і втрати військ
(2 votes, average: 4.00 out of 5)