Авжеж, я підтримую цю думку, адже справжній друг – це людина, якій беззастережно довіряють і на яку завжди можна покластися. В основі справжньої дружби – неписаний “кодекс”, який стверджує необхідність відвертості, щирості й безкорисливості.
Саме з друзями людина може поділитись найпотаємнішими почуттями, сподіваючись на розуміння й моральну підтримку. Як свідчать українські прислів’я, людина без друзів – як дерево без коріння, той лиш друга матиме, хто сам другом буде.
Дружбу шанували та звеличували й стародавні мислителі.
Дуже високо оцінюється дружба в українській культурі й ментальності. Григорій Сковорода поділяв твердження Плутарха про те, що, дружба надає життю втіхи, зменшує страждання: коли друг поруч, усе стає приємним і милим. Водночас Сковорода навчав бути обачливими у виборі друзів, не спокушатися на облудні лестощі.
Справжній друг – то дорогий скарб. І немає таких торговців, які продавали б друзів. Отже, друга треба знайти і заслужити його довіру. Саме так сказав
Лис Маленькому принцові (казка-притча Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”).
Чи
Отже, друзів, на відміну від батьків чи Батьківщини, ми можемо собі вибирати. Ними стають тільки люди, близькі по духу, за своїми поглядами на життя, ті, хто уміє віддавати, не чекаючи і не вимагаючи нічого натомість, прощати недоліки. Правду кажуть: щоб людину пізнати, треба друзів її знати.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)