Я цілком упевнена в тому, що досягнення людиною бажаного цілком залежить від її активної життєвої позиції, намагання зробити все, що в її силах, задля того, щоб мрія стала реальністю. З огляду на це не можу не погодитися з думкою, що життєвий успіх цілком залежить від часто нелегкої роботи людини в напрямку його здійснення.
Спробую аргументувати виправданість такого погляду, звернувшись передусім до того, що говорить із цього приводу найбільший знавець людини й життя – наш народ.
Аналізуючи фольклорну спадщину, можна виразно побачити,
Ще одним доказом виправданості думки про те, що успішність цілком залежить
Як на мене, то, безперечно, другі. Саме їм удається досягти так бажаного кожною людиною успіху й щастя в житті. Яскравим зразком людини, яку можна зарахувати до другої групи, для мене є Грицько – один із персонажів роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Одразу зазначу, що із суто людського боку Грицько мені аж зовсім не імпонує, однак із боку його способу досягнення успіху в житті хлопець цілком може бути поцінований як взірець: усе, що бідний сирота мав, у тім числі й успішність, він заробив важкою працею рук своїх.
Репрезентовані мною аргументи й приклади, звичайно, лише частка того, що я могла б запропонувати для доведення виправданості своєї позиції в питанні залежності успіху людини від її працьовитості. Утім, і наведеного достатньо для того, щоб з упевненістю зробити висновок: успіх людини – робота рук її самої.