Я цілком погоджуюся з висловленою видатним українським мислителем і громадським діячем М. Драгомановим думкою про те, що чиста справа вимагає того, щоб вона була зроблена тільки чистими руками. Приєднуючись до думки Михайла Драгоманова й ставлячи на меті довести її істинність, передусім хотіла б визначитися з тим, що я матиму на увазі під досить узагальненими й метафоричними словосполученнями “чиста справа” та “чисті руки”. На мою думку, під чистою справою варто розуміти таку плановану людиною діяльність, метою якої є досягнення
Під чистими ж руками слід розуміти відповідні чистій, добрій, людяній справі засоби й способи її здійснення.
У такий спосіб розуміючи зміст частин вислову М. Драгоманова, я запитую себе: чи добро може народитися зі зла, любов – з ненависті, людяність – з жорстокості, правда – з брехні,
У виправданості такого твердження мене цілком переконують факти історії. Гляньмо: на початку XX століття на наших теренах починає реалізуватися одна з найпрекрасніших, як на мене, справ – побудова суспільства, заснованого на братерстві, рівності, тобто комуністичного суспільства. Чи погана це справа? В ідеалі, звичайно, ні, адже, погодьтеся, прекрасно було б жити в суспільстві, де немає нерівності й горя, визиску й знущань…
Однак якими руками ця справа втілювалася? Сталінсько-єжово-беріївськими, по лікті кривавими! Закономірно виникає питання: чи залишилася ця висока справа такою ж високою після того, як її “освятили” закривавлені руки?
Безперечно, ні!
Якщо справа дійсно чиста у своїй основі, то, впевнена, завжди є способи й засоби її чесного, людського досягнення. У цьому переконує чимало зразків, поданих митцями у творах художньої літератури. Візьмімо, наприклад, історичний роман П. Куліша “Чорна рада”.
Один із героїв цього твору – хроніки Петро Шраменко, ставлячи на меті здійснення добрих справ, завжди дотримується принципів порядності, чесності. Навіть на підступ і жорстокість він відповідає вчинками, гідними людини з “чистими руками”. У результаті йому вдається досягти бажаних результатів і стати щасливим чоловіком.
Отже, запропоновані вище міркування й приклади логічно підводять мене до висновку, що справи гідні, вартісні, чисті мають робитися винятково гідними й порядними людьми. Жодна висока ідея не може виправдати мерзенність засобів її реалізації, що з усією повнотою розумів Михайло Драгоманов, стверджуючи: “Чиста справа вимагає чистих рук”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)