Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних.
Серед його творів особливе місце посідає неперевершена повість “Кайдашева сім’я”. “Жодна література світу не мас такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо затьмареного
Нечуй-Левицький – великий майстер художньої прози, тонкий знавець народного життя. Картини селянського побуту він відтворює з такою переконливою виразністю, що “Кайдашеву сім’ю” читаєш, наче гортаєш підручник з українського народознавства. Перш за все, в цьому пересвідчуєшся, коли знайомишся з образами повісті, такими колоритними, типово українськими.
Письменник змальовує їх з великою любов’ю і гумором, бо. незважаючи на всі труднощі життя, український
Нечуй-Левицький вклав у своїх героїв ті риси народного характеру, які вважав найбільш притаманними українцям. Ось перед нами Омелько Кайдаш – чоловік працьовитий, майстер, людина з багатим життєвим досвідом, але якого губить пристрасть до чарки. Автор в’їдливо насміхається над п’яним Кайдашем, бо пияцтво завжди осуджувалося в українській родині й суспільстві.
Маруся Кайдашиха має в характері чимало вад: пихатість, манірність, безпідставний гонор. Але, висміюючи їх, письменник водночас висвітлює в жінці і добрі риси, характерні українкам: охайність, хист гарної куховарки і господарки.
Українську впертість вклав автор в образ Карпа. Його характер доповнюється рисами черствості і грубуватості. за якими криється наполегливість і працелюбність. Зате Лаврін мав по-українськи ліричну вдачу і м’яке серце.
Хоч згодом саме Лаврін з українською дбайливістю “загарбав хазяйство у свої руки”.
Працьовитість і проворність українських молодиць змальовує перед нами письменник у образах невісток – Мотрі та Мелашки. Але кожна з них має свою особисту вдачу, бо походять вони з різних соціальних середовищ: самолюбива та егоїстична Мотря протиставляється добрій і лагідній Мелашці.