Повість “Кайдашева сім’я” була написана ще 1878 року, але й досі її чити – ють залюбки і сміються від душі, і сумують, впізнаючи, на жаль, сімейні ситуації А сталося так, тому що І. С. Нечуй-Левицький відтворив саму суть людських хи рактерів і життєвих принципів, показавши їх через національно своєрідне світо бачення українців. Відтак і тема сім’ї набула головного значення.
Спостерігаючи перипетії життя сім’ї Кайдашів, ніби бачиш усе з певної від стані. Проте відстань часто скорочується, бо надто вже типові ситуації змальоші
Вважається, що зі своїми можнп й не церемонитись, бо, бач, правила хорошого гону – це для зовнішнього вжитку Отак і отруюємо ми життя одне одному у сім’ї, не помічаючи, як боляче
Але куди ж поділося оце почуг тя гумору, коли почалися жіночі сварки? Що спонукало Карпа штовхнути батька під час сварки? Здається, оте саме недбальство у родинних стосунках, яке дні волю егоїзму, жадібності та іншим негативним рисам характеру.
Ніхто з Кайдашін у сім’ї і не думав стримуватися у своїх емоціях і ніхто не подумав про інших, про те, як їм ведеться у такому домі. Можливо, вперше це показала Мелашка, не ви тримавши постійного напруження і залишившись у Києві. Її пошуки, хвилювання дещо припинили егоїстичні і бездумно жорстокі напади на неї свекрухи, однак і годі ще не все владналося. Кілька разів сім’ю мирили представники громади, влада. Та хіба це може втримати мир у сім’ї!
Про це Нечуй-Левицький дотепно говорить у останніх рядках повісті, коли передає розмову великомудрих баби Параски й баби Палажки, які міркують, куди треба одсунуть хати Карпа й Лавріна, щоби гам запанував мир. Але тут-таки Параска зауважує, що і в самої Палажки така сама проблема в родині. Отже, вона спільна.
Отож письменник спонукає через смішні й дотепні сцени з родинного життя Кайдашів замислитись над тим, як зберегти лад у сім’ї.