Підготовка до війни. До качану XX ст. Велика Британія традиційно утримувалася від участі в європейських коаліціях, керуючись у зовнішній політиці лише власними інтересами. Прем’єр-міністр країни лорд Сол – сбері на кинутий йому якось докір щодо відсутності союзників відповів, що Англія їх не потребує, і назвавши її ізоляцію “блискучою”: над землями імперії ніколи не заходити сонце, її піддані нараховують півмільярда, королівський флот за тоннажем і вогневою міццю перевершує об’єднані сили всіх інших морських держав
Упевнені
Однак, погіршення міжнародного становища країни на качану XX ст. змусило англійський уряд змінити зовнішньополітичний курс. Різке посилення військової й морської
В 1907 р. Антанта стала потрійною: підписавши з Англією конвенцію про поділ сфер впливу в Ірані, Афганістані й Тибеті, до неї приєдналася й Росія. Таким чином, у результаті угод 1904-1907 рр. зусиллями англійських дипломатів остаточно оформився військово-політичний блок трьох держав, який протистояв країнам Троїстого сполучнику. Політичну підготовку до війни було завершено
Задовго до качану війни британський уряд почав посилено озброювати країну: за десять передвоєнних років воєнні витрати Англії збільшилися втричі. Створений 1910 р. Комітет імперської оборони розробив стратегічний план у масштабі імперії. Поряд з посиленням флоту в Англії було створено армію, готову, у разі споживи, до боїв на європейському континенті.
Зі статті в британській газеті “Таймс”, 1901 р. Настало XX століття… Мі вступаємо в нове століття спадкоємцями досягнень і слави мі нулого; мі стали більш зрілими… Наш дер жавний лад з особистої монархії, обмеженої спадкоємною аристократією, перетворився в демократичну систему найліберальнішого ти пу… І це перетворення відбулося без усяких болючих порушень традицій минулого… У лодіючи такою формою правління, володіючи великим нагромадженим багатством, яку сут тєво проникнуло у вусі суспільство, володіючи – і це найголовніше – народом процвітаючим, задоволеним, мужнім, розумним, котрий вірить у свої сили, мі можемо з надією дивитися впе ред, не боячись буревіїв та конфліктів, через які, можливо, нам треба буде пройти
Промова Д. Ллойд Джорджа на захист бюджету (Лондон, літо 1909 р.)
Проект бюджету… складено не просто з метою введення податків, а податків, які повинні принести користь. Пора зрозуміти, що прийшов година, коли забезпечення старих і бідняків диктується необхідністю для нашої країни – мабуть, найбагатшої країни у світі… У країні багато людей, кого провидіння наділило великим багатством, і якщо серед їх знаходяться такі, які відмовляються дати досить стерпні пожертвування на користь менш вдалих їх співвітчизників, те смороду скупі багачі.
Мі пропонуємо домогтися більшого за допомогою бюджетного білля. Мі збільшуємо податки з тім, щоб забезпечити захист від зла й страждань, які несе з собою безробіття.
Які соціальні верстви, на думку Д. Ллойд Джорджа, малі нести на собі основ ний податковий тягар для фінансування соціальних програм?
Виступ одного з лідерів консервативної партії А. Бальфура в Ноттінгемі з приводу проекту гомруля 1913 р. Тім, хто вважає, що ірландський патріотизм у його винятковій і більш чи менш ворожій Англії формі збережеться вічно, я б шанобливо порадив серйозно поміркувати про наслідки надання Ірландії за межами Ольстера повної автономії, яка може спричинити й потенційне відокремлення. Така політика, згубна для Ірландії й небезпечна для Великої Британії, задовольнить лише найбільш крайні вимоги ірландських націо налістів, алі нічого більше не дасть.
Чому британські консерватори побоювались надання Ірландії автономії? Сесіл Родс про плани встановлення світового панування Великої Британії Гроші й енергія мають бути спрямовані на заснування й розвиток секретного товариства, справжнім наміром і метою якого має бути поширення британського володарювання у світі, удосконалення си стеми еміграції йз Сполученого Королівства й колонізації британськими підданими всіх країн, де засоби існування сприятливі для їх енергії, праці й заповзятливості, а особливо для заняття британськими поселенцями внутрішнього континенту Африки, Святої Зем лі, долини Євфрату, островів Кіпру і Кандії, всієї Південної Америки, островів Тихого океану, не зайнятих ще Великою Британією, всього Малайського архіпелагу, берего вої смуги Китаєві і Японії, возз’єднання кінець кінцем Сполучених Штатів Америки як складової частини Британської імперії, встановлення системи колоні ального представництва в імперському парламенті, який може прагнути до злиття роз’єднаних частин імперії.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)