План переказу 1. Знайомство з машиністом Мальцевим і його помічником. 2. Мальцев береться за важке завдання й сліпне під час руху поїзда. Таке керування складом могло привести ккатастрофе.
3. Мальцев прозріває, його віддають під суд і саджають у в’язницю.
4. Колишній машиніст знову сліпне під час проведення слідчого експерименту зі схожими на блискавку електричними розрядами. 5. Помічник машиніста після спеціального іспиту сам водить пасажирські склади Він бере сліпого Мальцева в поїздку. 6. Мальцев прозріває.
Переказ Герой розповідає
Але вже мав кваліфікацію першого класу й водив швидкі поїзди Мальцева першим пересадили на новий пасажирський паровоз “ИС”. Оповідача призначили йому в помічники. Він був дуже задоволений можливістю опанувати мистецтвом водіння, а заодно й прилучитися до нової техніки.
Машиніст прийняв нового помічника равнодушно. Він у всім покладався тільки на себе й свої знання, тому ретельно перевіряв ще раз всі деталі й вузли машини. Це було звичкою, але ображало учня невір’ям у його здатності.
Але
Якщо він хотів указати на недоліки в роботі машини, які випливало усунути, він стукав ключем по казані.
Він думав, що любити паровоз і водити його так, як він, ніхто іншої не зможе. “І ми, щоправда, не могли зрозуміти його вміння”, – зізнається автор. Один раз машиніст дозволив оповідачеві повести склад самостійно. Але вже через якийсь час той ішов з відставанням від графіка на чотири з половиною мінути.
Мальцев з успіхом цей час компенсувався Майже рік герой проробив помічником.
І отут відбулася подія, що перевернула життя героїв. Вони взяли склад із запізненням о четвертій годині. Диспетчер попросив скоротити цей розрив, щоб пустити порожняк на сусідню дорогу.
Склад увійшов у зону грозової хмари. Синє світло вдарило по вітровому склу, засліпивши героя Це була блискавка, але Мальцев її не бачив. Настала ніч.
Герой помітив, що Мальцев став гірше вести машину, пізніше стало ясно, що з ним діється негарне. Коли герой закричав, машиніст негайно загальмував. На дорозі стояла людина й махав розпеченою коцюбою, щоб зупинити поїзд Спереду, усього в десяти метрах, стояв паровоз товарного поїзда.
Вони не помітили, як пройшли жовті, червоний, інші попереджуючі сигнали. Це могло привести до катастрофи. Мальцев велів помічникові вести паровоз, зізнавшись, що осліп.
Доповівши начальникові депо про інцидент, помічник пішов проводити його до будинку. Уже на підході до будинку Мальцев знову прозрів Після події Мальцева віддали під суд. Помічника машиніста слідчий викликав як свідок, і той сказав, що не вважає Мальцева винним, оскільки машиніст осліп від близького розряду блискавки.
Але слідчий з недовірою поставився до цих слів, адже на інших блискавка не подіяла. Але в героя з’явилося своє пояснення.
На його думку, Мальцев осліп від світла блискавки, а не від самого розряду. І коли блискавка вдарила, він був уже сліпий Мальцева однаково порахували винним, оскільки він не передав керування помічникові, ризикуючи життям сотень людей. Від слідчого герой пішов до Мальцева. На питання, чому той не довірив йому своє місце, він відповів, що йому здавалося, що він бачить світло, а насправді це було в його уяві.
Мальцева посадили у в’язницю.
Герой став помічником в іншого машиніста Але він нудьгував по Мальцеву, по його вмінню по-справжньому працювати, і не залишав думки допомогти йому. Він запропонував провести досвід з ув’язненим за допомогою установки Тесла для одержання штучної блискавки. Однак експеримент проводили без попередження, і Мальцев знову осліп.
Але тепер шансів на повернення зору було набагато менше.
І слідчий, і герой відчули себе винними в случившемся. Обретя справедливість і невинність, Мальцев одержав хворобу, що заважала йому жити й працюватися У цей момент уперше героєві прийшла думка про існування якихось фатальних сил, випадково й равнодушно нищівної людини. “Я бачив, що відбуваються факти, що доводять існування ворожих для людського життя обставин, і ці згубні сили розтрощують вибраних, піднесених людей”. Але герой вирішив не здаватися й пручатися обставинам.
Через рік колишній помічник здав іспит на звання машиніста й став самостійно водити пасажирські склади.
Дуже часто він зустрічав Мальцева, що, отираючись на тростину, стояв у станційної платформи й “жадібно дихав заходом гару й мастила, уважно слухав ритмічну роботу пароповітряного насоса”. Він розумів тугу Мальцева, що втратило сенс життя, але нічим не міг йому допомогти. Мальцева дратували доброзичливі слова й співчуття Один раз герой обіцяв взяти його із собою в поїздку, якщо той буде “сидіти тихо”.
Сліпий був згодний на всі умови. На наступний ранок герой посадив його на місце машиніста.
Поверх його рук поклав свої руки, і так вони їхали до місця призначення. На зворотній дорозі він знову посадив учителя на своє місце. І на спокійних ділянках навіть дозволяв йому вести машину самостійно. Рейс благополучно закінчувався, поїзд не спізнювався.
Герой сподівався на чудо.
На останньому перегоні він спеціально не став скорочувати хід перед жовтим сигналом світлофора. Раптом Мальцев устав, простягнув руку до регулятора й закрив пару “Я бачу жовте світло”, – сказав він і почав гальмувати. “Він повернув свою особу й заплакав. Я підійшов до нього й поцілував його у відповідь”.
Бажання Кістки “захистити його (свого вчителя) від горя долі” зробило чудо.
До кінця проходження Мальцев вів машину самостійно. Після рейса вони просиділи разом весь вечір і вся ніч Цього разу ворожі сили відступилися
(2 votes, average: 5.00 out of 5)