Лорда Стратта, багатого аристократа, сім’я якого здавна володіла величезними багатствами, парафіяльний священик і хитрун стряпчий переконують заповісти весь його маєток двоюрідному братові, Пилипові Бабуну. До жорстокого розчарування іншого кузена, есквайра Саута, титул і маєток після смерті лорда Стратта переходять до молодого Пилипові Бабуну.
До юного лорда є постійні постачальники покійного Стратта, торговець сукном Джон Буль і торговець лляним товаром Николаc Фрог. Незважаючи на численні борги покійного лорда Стратта, їм украй
Однак у Буля й Фрога виникає підозра, що дід юного лорда, ловкач і шахрай Луи Бабун, що також займається торгівлею й не гидує ніякими махінаціями заради одержання вигідних замовлень, прибере до рук всі дела свого онука. Побоюючись руйнування через підступ зловмисного Луи Бабуна, безчесного шахрая й забіяку, Буль і Фрог пишуть Пилипові Бабуну лист, у якому сповіщають його, що якщо він має намір одержувати товар у свого
Молодий Бабун переляканий таким поворотом подій. Оскільки в нього немає готівки для сплати боргу, він клятвено обіцяє Булю й Фрогу купувати товар тільки в них. Однак торговці вже не сумніваються в тім, що старий пройдисвіт Луи Бабун неодмінно облапошит свого онука.
Будь і Фрог звертаються в суд з позовом. Стряпчий Хамфри Хокус становить позовну заяву, що захищає по праву давнини інтереси Буля й Фрога й право, що заперечує, Луи Бабуна на торгівлю, оскільки останній “зовсім не купець, а бешкетник і шаромижник, що кочує по сільських ярмарках, де підбиває чесної народ битися на кулачках або кийках заради призу”.
Проходить десять років, а справа усе ще тягнеться. Юному лордові Стратту не вдається одержати жодного рішення у свою користь. Однак і Буль нічого не виграє, навпроти, вся його готівка поступово осідають у кишенях суддівських чиновників.
Джон Буль – чесний і добродушний малий, хлібосол і веселун, але його жагуча й уперта натура спонукує його продовжувати позов, що загрожує остаточно розорити його. Бачачи, як позов поступово з’їдає всі його капітали, він зненацька для всіх вирішує сам стать юристом, як тільки ця така прибуткова справа. Він закидає всі дела, доручає вести свої торговельні операції Фрогу й ревно вивчає юриспруденцію
Миколі Фрог – повна протилежність Булю. Хитрий і розважливий Фрог уважно стежить за ходом позову, але аж ніяк не на шкоду інтересам своєї торгівлі
Буль, з головою збіглий у вивчення тонкостей суддівської науки, зненацька довідається про зв’язок стряпчого Хокуса, що викачивает з Буля величезні суми грошей, зі своєю дружиною. Буль обурений поводженням чоловік і жінка, що відкрито змінює йому, але вона заявляє, що вважає себе вільної від яких би те не було зобов’язань перед чоловіком і надалі збирається поводитися так, як порахує потрібним. Між ними спалахує сварка, що переходить у бійку: дружина одержує серйозне каліцтво, від якого через півроку вмирає
У паперах покійний чоловік і жінка Буль виявляє трактат, присвячений питанням “захисту всенеодмінного обов’язку дружини наставляти чоловікові рога у випадку його тиранії, невірності або недієздатності”. У цьому трактаті вона різко засуджує жіночу цнотливість і виправдує зради, посилаючись на закони природи й на приклад “мудрейших дружин всіх століть і народів” якісь, користуючись зазначеним засобом, урятували рід чоловіка від загибелі й забуття через відсутність потомства”. Виявляється, що це пагубне навчання вже поширилося серед жінок, незважаючи на беззастережний осуд їхніх чоловіків. Жінки створюють дві партії, погляди яких на питання цнотливості й подружньої вірності діаметрально протилежні, однак на ділі поводження тих і інших мало чим відрізняється
Буль жениться на серйозній і статечній сільській жінці, і та розсудливо радить йому узятися за розум і перевірити рахунку, замість того щоб займатися юридичними науками, які підривають його здоров’я й загрожують пустити сім’ю по мирі. Він треба її раді й виявляє, що стряпчий Хокус без зазору совісті привласнює собі його гроші, а Фрог бере участь у їхніх загальних витратах лише на словах, тоді як на ділі всі витрати по веденню позову лягають на плечі Буля. Обурений Буль відмовляється від послуг Хокуса й наймає іншого стряпчого
Фрог посилає Булю лист, у якому запевняє його у своїй чесності й відданості спільній справі. Він ремствує на те, що терпить утиски від нахабного Луи Бабуна, і скаржиться, що втратив набагато більше грошей, чим Буль. Фрог просить Буля й надалі довіряти йому, Фрогу, свої торговельні справи й обіцяє фантастичні прибули
Буль зустрічається в таверні із Фрогом, есквайром Саутом і Луи Бабуном. Буль підозрює, що Луи Бабун і Фрог можуть зговоритися між собою й обдурити його. Буль жадає від Фрога повного звіту в тім, як той витрачав ті гроші, які Буль довірив йому.
Фрог намагається обрахувати Буля, але той викриває його.
Фрог починає інтригувати проти колишнього компаньйона й приятеля: він вселяє слугам і домочадцям Буля, що їхній хазяїн збожеволів і продав дружину й дітей Луи Бабуну, що сперечатися з ним по найменшому приводі небезпечно, тому що Буль постійно має при собі отрута й кинджал. Однак Буль догадується про те, хто розпускає ці безглузді слухи
Луи Бабун, що випробовує постійні фінансові утруднення через те, що всі торговці, яких він коли-небудь, обманював, об’єдналися проти нього, є з візитом до Булю. Луи Бабун паплюжить жадібного Фрога, з яким він намагався мати справу, і просить Буля взяти його, Бабуна, під своє заступництво й розташовувати їм і його капіталам, як Булю буде завгодно. Буль згодний допомогти старому Луи, але лише за умови повної довіри до нього.
Буль жадає від старого шахрая, твердих гарантій і наполягає на тому, щоб той передав у його повну власність замок Экклесдаун разом із прилеглими землями. Луи Бабун погоджується
Фрог, що сам не ладь заволодіти замком, вступає в таємну змову з есквайром Саутом. Він підмовляє есквайра підкупити суддівських чиновників і позбавити Буля всіх прав на маєток. Однак Буль, якому вдається підслухати їхня розмова, викриває злочинні задуми Фрога й всупереч усьому стає повновладним хазяїном замка Экклесдаун.
В. В. Ринкевич
(2 votes, average: 3.00 out of 5)