Лісі ялинку і всіх здивувати. Він допомагає пасербиці зібрати хмиз і дізнається, що вона живе з мачухою та її донькою і що їм дуже важко догодити. II. Королева бажає подарунок до Нового року – кошик пролісків.
Розбещена молода королева потребує повного підкорення їй, нетерпимо ставиться до зауважень. Вона зневажливо розмовляє з професором. Він розповідає про місяці і каже, що кожен місяць приходить у свою чергу, і квітень, коли будуть проліски, прийде за сто днів.
Пасербицю посилають у ліс по проліски. Баба з дочкою вже знають про наказ
Пасербиця тільки увійшла до хати, а її знову посилають до лісу шукати проліски. Вона ніяк не збагне: жарти це чи ні.
IV. У лісі біля вогнища. Пасербиця йде з кошиком лісом. Змерзла.
Після довгих блукань побачила багаття, а навколо нього людей. Вони питають дівчину, навіщо їй кошик. Невже шишки буде збирати? Брати-місяці впізнають дівчинку.
Січень каже, що часто бачив її у лісі, біля ополонки. Інші місяці теж розповідають, що бачили, як невтомно вона працює і не скаржиться на долю.
Дівчина повертається додому з кошиком пролісків.
V. Кошик з пролісками перед королевою. Баба з донькою запевняють, що проліски зібрали вони, чекають на золото, але королева не поспішає. Вона обіцяє два кошики золота, якщо її відвезуть на те місце, де збирали квіти.
Пасербиця розмовляє з королевою. Королева наказує одягти пасербицю тепліше і звертається до неї з наказом розповісти, де вона збирала проліски. Вона поверне каблучку пасербиці, коли та все розповість. Пасербиця нічого не розповідає. Тоді королева кидає каблучку в ополонку.
Пасербиця встигає проказати заклинання.
VI. Поява братів-місяців. (Умить настає весна, вона змінюється на літо, потім на осінь, знову зима. Всі збентежені. Січень дає дочці й бабі шуби з собачого хутра.
Надягнувши їх, вони перетворюються на собак. Місяці нагороджують пасербицю. Вона одержує багато подарунків, але не дере носа. І коли королева благає її допомогти, вона з радістю погоджується.)