Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Паоли Утевської; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; продовжити ознайомлення з науково – художніми оповіданнями; вчити аналізувати прочитане, переказувати за поданим планом; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву, допитливість; виховувати любов до пізнання нового.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Не урок, а справжнє свято,
Бо полинем у світи.
Мандруватимем завзято,
Юний друже, я і ти.
У поході будь уважним,
Добре думай, не спіши!
Знай,
Легше буде у житті!
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра “Дощик”
Діти читають хором.
– Накрапає дощ (тихо).
– Дощ пускається сильніше (голосніше).
– Злива (голосно).
– Дощ слабшає (тихіше).
– Дощ припинився (читання припиняється).
Рак у річечку пірнув,
Раптом рибку ущипнув.
Раче, раче-небораче,
Ти щипнув, а рибка плаче.
2. Гра “Письменник”
– Прочитайте оповідання правильно.
РЕЧГОВІ
РеЧгові дуйть од лошки ніраше. реТба мивити шодку, липоти вітки. гоСьодні речгують няЛьо ренкоПет і ляО
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “У художньому музеї”
Учні презентують свої малюнки, зачитують проілюстровані рядки твору.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми ознайомимося із життєвим та творчим шляхом письменниці Паоли Утевської, з її твором “Гості з далеких берегів”.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
– Народилася Паола Володимирівна 14 вересня 1911 року в Одесі в сім’ї скульптора. Закінчила у 1925 році трудову школу, у 1931 році – робітфак Київського хіміко-технологічного інституту, а у 1941 році – філологічний факультет Київського університету. Однак не стала ні хіміком, ні філологом.
Як багато її ровесників, одягла військову форму і пішла на фронт. У травні 1942 року її було контужено та важко поранено. Після одужання до кінця війни Паола Утевська перебувала в армії. Її нагороджено медалями. Після закінчення війни Паола Володимирівна була літературним консультантом в “Літературній газеті”, потім у журналі “Вітчизна” – друкувала статті, нариси, оповідання. Першу книжку написала у співавторстві з матір’ю, яка під назвою “З чорного золота” побачила світ у 1960 році.
Потім письменниця почала писати для дітей різного віку. Це були науково-художні та історичні книжки: “Невмирущі знаки”, “Вічні мандрівники”, “Правда, яка нагадує казку”, “Квітковий годинник”. Писала вона в них про життя.
Про те, що давно вже минуло, та про сучасність. Про навколишній світ, про живу та неживу природу. Її ерудиція в різних галузях науки вражала багатьох, а також – надзвичайна любов до природи.
2. Гра “Рибки”
Самостійне мовчазне читання статті”Паола Утевська” учнями (с. 135)
– Де і коли народилася Паола Утевська?
– Чим вона захоплювалася в дитинстві?
– Які твори для дітей створювала?
3. Фізкультхвилинка
4. Опрацювання твору Паоли Утевської “Гості з далеких берегів” (с. 136-140)
1) Словникова робота.
Сувої | Фараон |
Патлаті | Грубка |
Зрошувальні | Скоблили |
Довжелезних | Вичавити |
Сувій – що-небудь згорнуте, скручене в трубку.
Фараон – титул царя в Стародавньому Єгипті.
Грубка – піч, що служить для опалювання приміщення.
Вичавити – видавити, вижати щось з чого-небудь.
Скоблити – зчищати, знімати верхній шар чогось чим-небудь гострим.
2) Читання твору учнями “ланцюжком”.
– Чи сподобався вам твір?
– Хто є його головними персонажами?
3) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
– Що Костик побачив на малюнку?
– Що його вразило?
– Які рослини показав дідусь Костикові?
– Що розповів про фікус?
– Де росте папірус?
– Які літери були у єгиптян?
– На чому писали єгиптяни?
– Де винайшли пергамент?
– Чому на ньому було писати зручніше, ніж на папірусі?
– Що таке берестяні грамоти?
– Хто винайшов наш сучасний папір?
– З чого Цай Лунь виготовляв папір?
4) Фізкультхвилинка.
5) Вправи на розвиток техніки читання.
А) Гра “Утворіть порівняння” (робота в парах).
– Знайдіть у тексті порівняння і допишіть. Яка пара впорається швидше?
По стовбурах якісь рослини повилися, мов… (змії).
Стебло папіруса, як… (рука дорослої людини).
6) Гра “Утворіть пару”.
Ніл | Жучок |
Сахара | Країна |
Єгипет | Річка |
Малюнки | Пустеля |
Скарабей | Водяна пальма |
Циперус | Ієрогліфи |
В) Гра “Голосування ногами”.
Діти стають у дві шеренги: права шеренга – “я вважаю, що твердження правильне”; ліва шеренга – “я вважаю, що твердження неправильне”.
– Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне – тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
Г) Гра “Засічка – кидок”.
За командою “кидок” усі учні починають читати напівголосно текст.
За командою “засічка” зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!)
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг – “засічка” поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
Д) Гра “Дочитай речення”.
– Знайдіть і дочитайте речення з твору. (Запис на дошці.)
– Хтось колись привіз з Індії…
– Рядки ієрогліфів вчені знаходять…
– Клали одну смугу на одну…
– А прості люди, коли одне одному хотіли вісточку подати…
– Обрізують з неї гілля…
Е) Гра “Чи є в тексті такі речення?”.
– Показує на вікно, де алое, калачик і водяна лілія (пальма) в горщечках стоять, а неподалік у кутку фікус примостився. (Ні)
– Фікус, звичайно, виріс у горщику не велетнем. (Так)
– Зеленіють там буйні трави, ростуть (височать) розкішні дерева. (Ні)
– Щоправда, їхні літери були зовсім не такі, як наші, сучасні. (Так)
– Вода стекла, а кашка лягла рівним шаром, утворивши тоненьку плівку паперу. (Так)
– Обрізують з неї гілля, а далі дрібнять і варять у великих чанах (казанах). (Ні)
6) Робота в групах.
А) Поділ тесту на частини за планом.
Б) Переказ тексту за планом.
7) Робота за ілюстрацією.
– Розгляньте ілюстрацію до цього твору.
– Що художник зобразив на ілюстрації?
– Яким рядкам оповідання відповідає ілюстрація?
– Які малюнки створили б ви за сюжетом твору?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра “Закінчи речення”
– Сьогодні на уроці я вчився…
– Мені було цікаво…
– Свою роботу на уроці оцінюю…
– Урок завершую з… настроєм.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати оповідання (с. 136-140) за планом.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 119
1. Робота над скоромовкою
Гра “Дощик”
Діти читають хором.
– Накрапає дощ (тихо).
– Дощ пускається сильніше (голосніше).
– Злива (голосно).
– Дощ слабшає (тихіше).
– Дощ припинився (читання припиняється).
ДЖМЕЛІ
Де цвіту рясне гілля,
Ви побачите джмеля.
Він кружляє між гілок
Та й розносить скрізь пилок.
Потрудилися джмелі –
Більше яблук на гіллі.
2. Прочитай і зрозумій!
ХТО РОЗПЛУТАЄ СЛОВА?
За струмком дзюрчить село,
Небо в сонечко зійшло,
У ставку сплеснувся шпак,
У садку співа щупак,
Вистрибнув на півня пліт,
Кукурікнув сірий кіт,
Сіла квітка на бджолу,
Дуб старий спиляв пилу…
Хто ж розплутає слова?!
Ви не зможете, бува?
В. Шаройко
(1 votes, average: 5.00 out of 5)