П. Куліш. Роман “Чорна рада”. Образи та ідеї твору

Мета: допомогти учням осмислити ті моральні уроки, які дає читачеві автор; розвивати навички порівняльної характеристики образів твору, визначення провідних ідей, художньої майстерності письменника; виховувати активну громадянську позицію, патріотизм, прагнення до добра й справедливості, “праведного життя”. Обладнання: портрет письменника, різні видання роману, ілюстрації до нього, портрети історичних осіб, змальованих у творі. Теорія літератури: образи, символи, історичний колорит, конфлікт, ідея. ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ Вступне слово вчителя. “Пантелеймон Куліш зумів так індивідуалізувати характери героїв і так їх художньо типізувати, що кожен з них виразив своєрідну ідеологічну множинність України…

Кого тут тільки нема! Поміщики і селяни, запорожці і городові козаки, козацька старшина і українська шляхта, кобзарі і міщани… Яких тільки політичних орієнтацій не дотримуються ці різні соціальні верстви України! …У цьому катаклізмі соціальних суперечностей важко знайти тверду основу для національного замирення, взаєморозуміння та зради”,- пише літературознавець М. Жулинський. Які знайомі

до болю й актуальні нині проблеми!

Учений продовжує свій висновок так: “Найбільша загроза для початкової розбудови української державності, яку, на думку Куліша, може забезпечити не стихія запорозької вольниці, а національна шляхетсько-старшинська верхівка, не з боку народних низів, а з боку ненаситної жадоби старшинування, яка роз’їдає іржею ворожнечі козацьку верхівку. Тому так наполегливо утверджує Пантелеймон Куліш ідею моральної чистоти, неоскверненної гріхом душі, благородного сумління. У цьому гріховному, зганьбленому марнославними пориваннями до влади, далекому від гармонії світі людині, переконує автор “Чорної ради”, слід шукати “правду – істину в своїй душі, очищати її, як учив Сковорода, від земних гріхів і пориватися до абсолютної істини, до блаженства і внутрішнього спокою””.

Коли читаєш ці слова, розумієш, що П. Куліш, із творчістю якого ми продовжуємо знайомитися, зазирнув не лише в минуле свого народу, а й у майбутнє, даючи нам, нащадкам, серйозні моральні уроки.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ “Хвилинка мудрості”.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Переказ розділів роману П. Куліша “Чорна рада”. (Учні переказують останні, прочитані самостійно, розділи роману.) 2. Зачитування кінцевих ланок у сюжетних лініях роману.

3. Проблемне запитання учням. – На які групи можна поділити героїв роману? (На головних та другорядних, реальних історичних осіб та вигаданих автором; на негативних та позитивних, прихильників Сомка і прихильників Брюховецького тощо.)

ІV. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК 1. Заслуховування повідомлень учнів. (Учні розповідають про Сомка та Брюховецького як реальних історичних осіб.)

2. Складання порівняльної характеристики героя. (Учні складають порівняльну характеристику Сомка – реальної особи та художнього образу.) Висновок. Про те, що образ Якима Сомка у романі – художній, а не історичний, свідчать такі факти: 1) на час Ніжинської ради Сомко був літньою людиною, а у творі він молодий, неодружений;

2) за історичними даними, Сомко – палкий прихильник союзу з Росією, а в “Чорній раді” – поміркована людина, справжній борець за незалежність України; 3) був далеко не безгрішний у політиці, у романі ж – кришталево чиста людина. Водночас багато історичних даних про Сомка збігаються з літературним трактуванням Куліша, наприклад: 1) Сомко виражав погляди козацької старшини; 2) він зневажливо ставився до черні;

3) на Ніжинський раді пробував захопити булаву збройно; 4) дійсно був страчений Брюховецьким. 3. Проблемне запитання до учнів.

– Є в цьому, на перший погляд, ідеальному образі й супереч ливі, не зовсім привабливі риси. Які на ваш погляд? Орієнтовні відповіді – Не люблячи запорожців, Сомко обожнює Кирила Тура за героїзм, відданість і мудрість; – образив Лесю, коли в її присутності віддав перевагу Туру, дотримуючись козацької моралі, згідно з якою бойовий побратим завжди ставився вище, ніж жінка чи кохана дівчина; – після поразки Сомко відмовляється від порятунку й подальшої боротьби (щоправда, заради друга та заради спокою в суспільстві, уникнення кровопролиття).

4. Колективне складання порівняльної характеристика Якима Сомка та Івана Брюховецького. Спільне козацька старшина – гетьмани; розумні, енергійні, боролися за булаву Відмінне

Яким Сомко

Іван Брюховецький

Чесний, порядний, освічений, дотримується козацьких традицій і звичаїв

Хитрий, облесливий, нечесний, жорстокий; влади добився обманом, підкупом

268

Закінчення таблиці

Відмінне Яким Сомко Іван Брюховецький безкомпромісний; мріяв об’єднати Україну сильною рукою, зробити її незалежною зневажливо ставився до козацьких старійшин, черні; мріяв про особисту владу, славу та збагачення

5. Робота в групах над характеристикою інших образів роману. І група. Чоловік Божий як носій основної ідеї. ІІ група.

Черевань як уособлення щасливого хутірського жит тя. ІІІ група. Іван Шрам як носій ідеї державності України. ІV група. Леся та Петро Шраменко як уособлення сімейної ідилії, символу незнищенності українців. V група.

Кирил Тур як втілення запорозької вольниці та коза цького лицарства. (Характеристики образів слід проілюструвати двома-трьома цитатами з твору.)

6. Презентація результатів роботи в групах. (Примітка для ІІІ групи. Іван Шрам – особа не історична, але його загибель дуже подібна до загибелі паволоцького полковника Івана Поповича, про розправу над яким пише історик Микола Аркас: “Та Тетеря обложив його у Паволочі і він, щоб врятувати свій рідний город од руїн, оддався з 15 товаришами до рук Тетері, а той скарав його лютою смертю”.) 7. Завдання учням.

– Класифікуйте лексичні поняття, визначте їхню роль у творі. Опанча, бурка, жупан, кунтуш, каптан, кирея, кобеняк, семря-га, свита, кармазин, панцир, мисюрка, булава, бунчук, пірнач, корогви – це… (історизми, вони створюють історичний колорит твору.) V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК Виконання учнями ситуативних завдань.

1) Ви – радник гетьманаЯкимаСомко. Щоб ви порадили йому: а) при підготовці до виборів; б) у разі перемоги гетьмана; в) у разі поразки та при уникненні ув’язнення. 2) Ви стали гетьманом у той час. Як би ви діяли, яку політи ку проводили?

Озвучте свою програму щодо устрою, кор донів, станів, судів, зовнішніх відносин.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Інтерактивна вправа “Мікрофон”. – Продовжіть речення: “Мій улюблений герой роману – …” “Мене вражає, …” “Дуже шкода, що…” VІІ.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Вміти характеризувати образи роману П. Куліша “Чорна рада”, визначати тему, ідею, художні засоби; написати, які уроки нащадкам дав П. Куліш.