Осуд несправедливою кріпосницькою суспільства в байці “Пан та Собака”

Петро Гулак-Артемовський належить до славної когорти основоположників нової української літератури. Його творчий доробок українською мовою невеликий: кілька байок, притч, віршованих і прозових послань, переклади та переспіви творів світової літератури. У 1818 році в “Українському Віснику” побачили світ “Казка”, “Пан та Собака”, “Супліка до Грицька К…”

Письменник добре знав побут, звичаї селян, тому в образі Рябка, якого нещадно лупцюють панські слуги, показав безправне життя кріпаків. Сумлінно ніс свою службу Собака

– “на панському дворі не спить всю нічку”. Коли всі сплять, лише вірний охоронець панського майна один, “як палець”, не дрімає: догляне за худобою, зазирне в курник, до свинок.

Рябко думає, як би піддобритися до Пана, як би заслужити його подяку та пошану.

Та вранці, коли вірний охоронець заснув, “як сплять всі добрі люди”, його знайшли та притягли до Пана. Наївний пес “дурненький скалить зуби та лиже губи”, думаючи, що зараз отримає смачний шмат із панського стола за щиру сумлінну пращю. Але Пан карає вірного Собаку за те, що через старання охоронця пани не спали всю ніч: “Не слухай,

– Пан кричить, – лупіть, деріть Рябка!”

Отямившись від панської “вдячності”, бідний пес нічого не може втямити і питає: “Чим, люди добрі, так оце я провинився?” Явтух, один з наймитів, пояснив Рябкові, що його провина в занадто старанній праці. Бідолашний ніяк не може збагнути, чого ж, власне, від нього хочуть. Як же бути, як працювати далі?

Обурений панською неласкою, бідний собака наступної ночі вирішив спати, “заснув Рябко, захріп, аж ожеред трясеться”. І саме в цю ніч москалі обікрали пана. Знову завинив бідолашний слуга, на сей раз тим, що не гавкав. Автор говорить, що не можна бути таким наївним, бо:

Той дурень, хто дурним іде панам служити,

А більший дурень, хто їм дума угодити!

Автор не сміється з Рябка, йому сумно за нього, за його долю, за всіх селян, які страждають від сваволі кріпосників. У гостро сатиричному плані поет характеризує панів, їхнє самодурство і деспотизм. Наприклад, звечора програвшись у карти, пан не міг спокійно спати, і в цьому він звинувачує вірною охоронця Рябка.

Розповсюджена в численних рукописних списках, ця байка відіграла помітну роль у посиленні антикріпосницьких настроїв у суспільстві.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Осуд несправедливою кріпосницькою суспільства в байці “Пан та Собака”