Характерними рисами стилю є елементи імпресіонізму (франц. – враження) та романтизму, які розвивались на реалістичному тлі. Багато письменників аналізували творчість С. Васильченка, зокрема Леся Українка відзначала, що “Реалізм і романтизм єднається в лиці одного автора на тисячі прикладів в усіх літературах і се зовсім законне єднання”. Це не той імпресіонізм, що притаманний декадентам. У творчості С. Васильченка наявні елементи цього стилю, що базуються на реалістичній основі (як у творчості Чехова, Коцюбинського, Буніна і Винниченка).
Літературні
Вчительським” творам С. Васильченка притаманний психологічний підтекст, схований у внутрішньому світі героїв. Опис зовнішнього вигляду героїв (портретна характеристика), який пов’язаний з психологічним
Щось невпокій-не на обличчі… Коло губ якась сумовита креска… щось загадчане… (“Талант”, образ Тетяни).) Світ спортився”, “очі нудьгують”, обличчя посміхається “блідою осмішкою” – так напише С. Васильчен-ко у новелі “Талант”. Деталізація почуттів, пережитих героями або описуваних подій (“І зашуміло під вікнами море сухого листя… море плачу, море сліз… Лавою, хвилею мчиться воно, як те військо безталанне, то розбив його ворог, розвіяв, куди видно жене”) (“Талант”).
Чільне місце у композиції творів займає підтекст з тихим, схожим на чехівський, смутком, з енергією до подолання біди. Єдине спрямування художніх засобів, що “працюють” на художню ідею того чи іншого образу, в створенні контрастних соціальних картин. Змалювання правдивих характерів і ситуацій, за якими слідують напружено-драматичні думки.
ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ
Поєднання таланту письменника і політичного діяча (огляд творчості В. Винниченка). Характерні риси творчості В. Винниченка. Особливості стилю С. Васильченка.
Життя сільських учителів, їхня виснажлива праця у творчості С. Васильченка. С. Васильченко – співець учительської недолі в жорстокому капіталістичному суспільстві. Викриття фальшивого народолюбства лібералів – особливість творів В. Винниченка першого періоду творчості. Раптові зміни у відчуттях героїв – одна з помітних рис творів С. Васильченка. Страшні картини голодного існування селянської бідноти в оповіданні В. Винниченка “Салдатики!”.
Реалістичне зображення теми визвольного руху в оповіданні В. Винниченка “Салдатики!”.
До теми: Життєве та літературне кредо В. Винниченка
Які політичні погляди мав В. Винниченко? Володимир Винниченко – відомий політик, один із керівників Центральної ради у 1918-1919 рр. – голова Директорії (уряду УНР). Автор тритомного публіцистичного трактату “Відродження нації” (1920) стояв на засадах відстоювання української національної ідеї, зокрема державності, вільного національного розвитку.
У 1937 році В. Винниченко написав відвертий лист до Й. Сталіна. У ньому письменник, глибоко переконаний у своїй правоті, писав: “Офіціально вважається! проголошується в СРСР, що національне питання там розв’язано ідеально. На великий жаль, це не так.
В глибині своєї свідомості ви й самі, звичайно, знаєте, що до ідеального розв’язання питання ще дуже далеко”. Після цього “од-вертого листа до Сталіна і членів Політбюро ВКП” Винниченко був оголошений ворогом народу, націоналістом, агентом імперіалістичних держав. І як наслідок – сидів у тюрмах, жив нелегально, емігрував і знову повертався.
Коли вперше дебютував на літературній ниві В. Винниченко? Письменник дебютував у 1902 році оповіданням “Сила і краса”, студент Київського університету В. Винниченко у свої 22 роки вразив новизною слова літературних авторитетів Лесю Українку та І. Франка. І. Франко у 1906 році рецензував першу збірку оповідань В. Винниченка. Автор-початківець здивував І. Франка несподіваністю своєї появи, розривом з народницькою прозовою традицією, з її просвітництвом.
Були визначені основні особливості його творів: багатогранність тематики, художня глибина, психологічна майстерність у відображенні соціальних типів і суспільних процесів.
Хто кого ненавидить і хто кого боїться в оповіданні В. Винниченка “Суд”? В образі якого героя сконденсовано всі настрої односельців? (За оповіданням “Солдатики!”) Як вплинуло на формування художнього світу В. Винниченка українське середовище XX ст.?
У цей час особливо хвилювала письменника тема формування нової людини, українського інтелігента (“Студент”, “Записна книжка”, “Хочу”, “Зіна”, “Талісман”). Далі звучить по-новому тема утвердження української нації як повносильної й державної (“Уміркований”)