В історії світової літератури виділяються ті книги, які увібрали науку століть і мають для народу величезне значення. До таких книг ставиться й “Кобзар”, книга, що займає в українців перше місце. Долю “Кобзаря” можна вважати дивної, тому що вірші, які його становлять, писалися або в мандрах, або в казематах, у року вигнання
Більшість віршів було створено поетом далеко від рідної України, але в кожному з них відчуваються образи Дніпра й українських степів. Поет записував свої рядки на випадкових клаптиках паперу, але ці рядки стали
Зі сторінок “Кобзаря” виникає особистість поета, весь збірник проникнуть почуттями поета. Ми відчуваємо темперамент Шевченко, його щиру душу, його думки, Мова, особливий тембр голосу. “Кобзар” розкриває могутній інтелект мислителя, що шукає істину й простежує людське життя в долі цілих народів. Тільки теперішнє мистецтво здатне створити чудо: у віршах збірника
“Я так її, я так люблю Мою Україну вбогу, Що прокляну святого Бога, За неї душу погублю!”
Вогненна поезія збірника, що виросла із із цієї любові, із сьогодення синовнего почуття, а харчували її дух бунтарство й протести
Тарас Шевченко – це гордість нашого народу, його безцінна святиня. Напевно, важко знайти в Україні сім’ю, у якої не було б добутків поета – його безсмертного “Кобзаря”. З дитинства в нашу душу входить слово Шевченко – теплими дитячими віршами, народними піснями, сповненими зліз і гніву віршами. Коли перечитуєш вірша Кобзаря, відчуваєш замилування їхньою задушевністю, художньою досконалістю.
Поезія Т. Шевченко вражає природністю й невимушеністю стилю. Вірші Тараса Шевченко можна читати й із трибуни міжнародних форумів, і наодинці з найдорожчою людиною
Який би твір Тараса Григоровича ви не читали, жодне з них не залишить вас байдужими – і в цьому особливість і бессмертность поезії Кобзаря. Я люблю його сповнені болі автобіографічні вірші, а пісні зі словами Шевченко, народ називає народними