“Невмируще слово кобзаря”

Навряд чи буде справедливим відносити діяльність Тараса Григоровича Шевченка до якогось строго одного виду діяльності. Його головна особливість в тому, що він володів великою кількістю найрізноманітніших талантів, а тому міг мудро судити щодо багатьох сфер життя. Поряд зі своїм письменницьким талантом, великий українець також добре розбирався в житті звичайних українців, тобто займався етнографією, а тому добре розумів, чим живуть ці люди, що їх турбує, які у них життєві орієнтири і бажання.

Кожен письменник є філософом і мислителем,

адже його бажання писати з’явилося у нього не просто так, йому захотілося поділитися чимось із своїми послідовниками, з людьми, які житимуть після нього. Тарас Шевченко написав величезну кількість творів, ця кількість обчислюється тисячами найрізноманітніших праць про різноманітні життєві проблеми і ситуації. Серед всіх численних творів Тараса Григоровича, напевно, найважливіше місце відведено збірці “Кобзар”.

Як відомо, Шевченко грав на кобзі, а тому і заслужив таке цікаве прізвисько і дав відповідне найменування своєму найвидатнішому твору.

Як відомо, сутність людини виявляється в різних складних

або навіть екстремальних ситуаціях. Тарас Шевченко жив у час, коли в суспільстві спостерігалася велика напруженість. Багато людей жили в страху покарання, боялися повноцінно висловлюватися і показувати своє справжнє ставлення до тих чи інших проблем суспільства і буття в цілому. Така складна ситуація змусила письменника дивитися на світ скептичним чином. Він помічав багато несправедливості, нечесності по відношенню до звичайних людей.

Шевченко часто ставав свідком того, як хтось незаслужено страждає, зазнає утисків. Під враженням цього, а також з урахуванням власного бажання початку національно-визвольної боротьби українського народу і творив кобзар. Його головна риса була в тому, щоб ні перед ким не запобігати, не брехати собі і своїм читачам. Саме тому його творчість вийшла настільки правдивою і емоційною.

Не цурався великий письменник і протесту. Він не боявся показувати у своїх творах людей, які прагнуть звільнитися від рабських пут і жити по-новому, а для цього йдуть на дуже сміливі і відчайдушні вчинки.

Навряд чи варто закликати когось читати або ознайомлюватися з творами Тараса Шевченка. Його творчість настільки самобутня і самодостатня, що займатися її додатковою популяризацією просто немає сенсу. Вона вже довела своє безсмертя, а тому немає ніяких сумнівів в тому, що невмируще слово кобзаря буде продовжувати існувати і залишатися популярним.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Невмируще слово кобзаря”