При розробці методики ми опиралися на теорію поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперина. Ми виходили з положення про те, що успішність формування дій твору визначається якістю їхньої орієнтовної основи. У самому загальному виді орієнтовна основа, по нашому поняттю, повинна включати: виділення елементів, установлення зв’язків між ними й визначення їхніх змістів. Скласти свій оригінальний і зв’язний текст учень зможе, якщо зуміє виділити в способі його організації ключові елементи й зрозуміти їх відносини
Ми маємо на увазі
Говорячи конкретно, для того щоб успішно розкрити тему, потрібно спочатку розібратися в її формулюванні, як розбираються в умовах завдання, аналізуючи їх, потім знайти головну думку свого тексту й далі зорієнтуватися в тім, які відносини між темою, ідеєю й структурою твору. Тільки після цього учень буде
Принциповий момент, якому необхідно тут підкреслити ще раз, полягає в тім, що успіх у створенні власного тексту припускає розуміння відносин між цими елементами, тобто розуміння їх функції
Так, учневі важливо усвідомити, що ідея залежить від того, яку завдання ставить тема перед пишучим. Завдання ж, необхідна для визначення головної думки, прямо пов’язана з тим, наскільки глибоко проаналізована тема. Далі учневі немаловажно зрозуміти, що теза – це ідея автора твору, а структура – її реалізація. Структура твору завжди є носієм ідеї, і складність структури перебуває в прямо пропорційній залежності від складності переданої думки.
Ускладнення характеру ідеї неминуче приводить до ускладнень використовуваної для її передачі структури. Нарешті, якщо структура твору досить складна, то в цьому випадку з’являється нова система відносин – відносини між приватними й загальними завданнями, обумовлені темами й ідеями окремих частин
Зазначені вище елементи і їхні відносини становлять сутність всіх типів творів, тому розгляд їх тільки як приналежність, наприклад, до твору-міркуванню нічим не виправдано
(2 votes, average: 4.00 out of 5)