Російський живописець Ілля Юхимович Рєпін писав свою знамениту картину дуже довго. І, кажуть, нею він виразив народне вільнолюбство. Мені здається, художник не просто виразив – він оспівав вільнолюбство, прославив і козацьке молодецтво, і незломлений дух народу.
У Запорозьку Січ прийшов лист – турецький султан пропонував запорожцям іти на службу до нього. От запорожці і вирішили сказати у листі-відповіді своє міцне слово.
У самому центрі картини зображено писаря, що сидить за столом. Напевне, він дуже задоволений покладеною на
Довкола нього зібралися козаки і навперебій пропонують своє: “Напиши: ти нашої свині старший підсвинок”; “Рогатого чорта кривий брат”! Один козак від сміху навіть повалився на бочку. Центральний персонаж картини – отаман Сірко. Між іншим – він майже наш земляк, родом із Мерефи. У правому кутку картини – висохлий від років старий у білій шапці і червоному одязі, на поясі в нього меч.
Старий регоче. Він поклав руку на плече козака, який сидить за столом. Обличчя цього вояка не видно, але, напевне, він теж задоволений
Мабуть, це картярський спритник. У Запорозькій Січі, перш ніж грати, козак мав роздягнутися, щоб нікуди було ховати карти. До столу притулена домра – стародавній музичний інструмент.
Напевне, у вільний час хто-небудь з козаків награє якусь мелодію і співає про Україну, про хоробрість її народу, прославляє Січ.
Картина барвиста, вона так і іскриться сміхом. Іноді здається, що на знаменитій картині зображено саме сміх, хоча, в основному, вона написана на історичний сюжет. Усі її персонажі створюють враження не тільки хвацькості, молодецтва і веселої безшабашності, але і якоїсь внутрішньої могутності, що властива Запорозькій вольниці.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)