Олександр Миколайович Підсуха (16 жовтня 1918, Ніжиловичі – 21 жовтня 1990) – український поет, прозаїк, драматург, перекладач, громадський діяч.
Олександр Михайлович Підсуха увійшов в українську літературу одночасно з такими письменниками-воїнами, як О. Гончар, Г. Тютюнник, П. Воронько та ін. Він народився 16 жовтня 1918р. в с. Ніжиловичах на Київщині в родині сільського коваля. Закінчивши семирічку в сусідньому селі, пішов на робітфак Київського лінгвістичного інституту, а за два роки був уже студентом Харківського педагогічного інституту
З 1941 по 1945 pp.-поет на фронтах Великої Вітчизняної війни. У післявоєнні роки викладав англійську мову в Київському педагогічному інституті ім. М. Горького.
О. Підсуха з 1953 по 1958 pp. працював відповідальним редактором журналу “Дніпро”, згодом – завідуючим редакцією серії “Романи й повісті” видавництва “Дніпро”. З 1973 по 1979 pp. – він голова Товариства культурних зв’язків з українцями за кордоном. Ще у студентські роки О. Підсуха пробує своє перо.
Перша поетична збірка “Солдати
Поряд із ліричними збірками “Героїка” (1951), “Іду на клич” (1965), “Краплини” (1966), “Розповень” (1969) з’являється перша книжка прози “Віч-на-віч. Невигадані історії” (1962). Найпомітніше досягнення поета того періоду – віршований роман “Поліська трилогія” (1962). З кінця 1962р. за рекомендацією Спілки письменників О. Підсуха відряджається як стипендіат ЮНЕСКО до Канади, Англії, Франції, США.
Наслідком подорожі за океан став цикл поезій “Канадський зошит”, який ліг в основу збірки “Материн заповіт” (1964). Поема “Материн заповіт” (1962) ввійшла до однойменної збірки, що побачила світ в 1964р., стала одним з кращих творів в ліро-епічному жанрі. Вона заснована на автобіографічному матеріалі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)