Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015
“ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…”
Сьогодні ти починаєш вивчати розділ, назву якому дата рядки з поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”. Що за дивне запитання? – скажеш ти. – Ми маємо спільні зовнішні фізичні ознаки, за якими біологи віднесуть нас до класу людей.
Але кожен із нас має ще якості, які жодне пильне око вченого не побачить. Це честь, гідність, здатність співчувати й любити інших так, щоб навіть жертвувати заради них своїм життям… Може,
На відміну від біологічних і соціальних наук, які пропонують теорії розвитку людини та визначають чинники, які на неї впливають, красне письменство осмислює особистість у художніх образах, досліджує порухи людської душі, емоції, пристрасті, шукає її самоцінності й неповторності. Кожен письменник пропонує своє бачення світу та ідеал людини, їй з ним можеш погодитися або дискутувати. Тому, читаючи художні твори, поміркуй над проблемним запитанням розділу: Що означає бути людиною?
Твори цього розділу спонукатимуть
НАВЧАЛЬНИЙ МАРШРУТ РОЗДІЛУ
У цьому розділі ти:
О Прочитаєш твори:
Олекса Стороженко.
“Скарб”
Богдан Лепкий.
“Мишка (Каяка дія дітей, дія малих і великих)”
Ліна Костенко.
“Дощ полив…”,
“Кольорові миші”,
” Чайка на крижині”,
“Крила”
Василь Симоненко.
“Лебеді материнства”,
“Ти знаєш, що ти – людина…”,
“Гей, нові Колумби й Магеллани…”
Марина Павленко
“Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських”
Любов Пономаренко.
“Гер переможений”
О Вивчиш напам’ять по одному віршу Л. Костенко і В. Симоненка (на вибір)
> удосконалиш уміння питати художні й науково-популярні тексти;
> дізнаєшся більше про письменників та їхні твори;
> розкриєш для себе творчий світ письменника, його погляди, переконання та ідеали;
> співпереживатимеш із письменником та його героями, характеризуватимеш образи героїв;
> навчишся визначати тему та ідею, аналізувати композицію епічних творів, помічати художні прийоми та засоби, які допомогли письменникові втілити свій художній задум; визначатимеш провідні мотиви та ідеї, розшифровуватимеш і коментуватимеш метафоричний підтекст і символічний зміст образів ліричних та ліро-епічних творів:
> дізнаєшся про новелу та й особливості, різновид казки – повість-казку і який твір називають диптихом;
> поглибиш знання про комічне у творі та засоби гумористичного зображення, навчишся розрізняти особливості гумористичного змалювання образу героїв, їхньої поведінки
> Визнач, які завдання із запропонованих ти вважаєш найважливішими. Додай до них інші, що є значущими саме для тебе. Подумай, як досягатимеш їх виконання.
ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО (1806-1874)
В історії літератури відомі письменники, пий мистецький доробок незнатний за кількістю написаних творів. Таким е Олекса Петрович Стороженко. 14 творів російською та 26 українською мовами – такий підсумок його літературної творчості.
Народився майбутній письменник 24 листопада 1806 року в с. Лиcoгори на Чернігівщині у дворянській родині, що походила з козацької старшини. Рід володів значними маетностями на Полтавщині та Катеринославщині. Про предків О. Стороженка згадано в універсалах гетьманів та документах Генеральної військової канцелярії XVІІI ст.
Після втрати державної незалежності України в XVII ст. чоловіки з роду Стороженків перебували на військовій службі в царській армії. За сімейною традицією, записався на військову службу й Олекса. Дядько митця II.
Стороженко рекомендував свого небожа до служби словами: “…Він дійсно розумний, чесний… і працьовитий; одним словом, до всього доброго здатний і прездібний”.
Таким своїм якостям юнак мав завдячувати перш за все власній сім’ї. Маленьким, Олекса знав і вивчав старовину, слухав розповіді про звитягу гетьманів і героїчні бої козаків. Батьки зберігали народні традиції, розмовляли з дітьми українською, носили національний одяг, співали народні пісні.
Усі ці обставини вплинули на формування характеру та поглядів майбутнього письменника, тонке відчуття рідної мови й національного характеру.
Хоч свої перші твори О. Стороженко написав російською мовою, згодом для творчості свідомо обрав українську. Виконуючи службові обов’язки, він часто їздив Україною, спілкувався з простими людьми, спостерігав за народними характерами, вслухався в мелодійну українську мову. Свої враження письменник узагальнював у художніх творах, які друкував у відомому в 60-х роках XІX ст. журналі “Основа” в циклі “З народних уст”. Сюжети багатьох із них автор запозичував із народних анекдотів, переказів та оповідей.
Згодом ці твори О. Стороженко надрукував у двотомнику під назвою “Українські оповідання “.
Після Валуєвського циркуляру 1863 року, за яким було заборонено друкувати книжки українською мовою, О. Стороженко змушений був знову перейти на російську.
О. СТОРОЖЕНКО В ЛИСТІ ДО ОДЕСЬКОГО КНИГОВИДАВЦЯ В. БІЛОГО:
Очі в мене чорні, з блиском, обличчя смагляве, як кажуть живописці, “теплий колір”… Не так давно я згинав двадцять копійок, розгинав підкови й носив на гору 10 пудів1. Одним СЛОВОМ, був колись козак.
Із записної книжки Науменка, сучасника О. Стороженка (“Несколько мелочей из жизни А. П. Стороженка”):
Живучи в Бресті, Олексій Петрович присвячував багато часу музиці.
Часто влаштовувалися в різних будинках музичні вечірки, у яких Олексій Петрович завжди брав жваву участь. Іноді музика стихала і поступалася літературі; тоді Олексій Петрович виймав рукопис з кишені і читав уголос один із творів, який готували до друку. Такі ж читання влаштовували іноді в місцевому клубі.
ЗАСОБИ ГУМОРИСТИЧНОГО ЗОБРАЖЕННЯ
Попрацюй у парі.
1. Пригадай, що тобі відомо про гумористичні та сатиричні твори, наведи приклади. Порівняй свою відповідь із відповіддю однокласника/однокласниці.
2. Читаючи статтю, користуйся відомими тобі позначками.
Гумор і сатира базуються на основі комічного. Зображуючи в смітному вигляді внутрішню порожнечу й нікчемність окремої людини або недоліки усього суспільства, автор заперечує в них те потворне, що заважає вдосконаленню життя, і через таке заперечення утверджує позитивний ідеал. Наприклад, С. Руданський, висміюючи панство, заперечував його антинародну сутність і в такий спосіб утверджував ідеал рівноправності всіх членів суспільства.
Між гумором і сатирою є відмінності. Гумор – це доброзичливо-глузливе викриття певних вад характеру, недоліків у поведінці та житті людей. Гумор наявний у коломийках, без нього неможливі гуморески, анекдоти, жартівливі пісні тощо.
Натомість сатира гостро, часто в перебільшеному вигляді висміює все потворне в людському житті, повністю засуджує й заперечує вади й негативні явища в суспільстві.
Часто в комічних творах автор звертається до іронії – прихованої насмішки, капи про явище чи особу говориться нібито позитивно, а розуміти треба протилежне. В оповіданні “Скарб”, наприклад, багато епізодів зображено іронічно.
Для досягнення комічного ефекту письменники застосовують спеціальні засоби.
1 Пуд – міра ваги в 16,3 кг.
На рівні змісту:
– створення комічних ситуацій;
– прагнення дійової особи показати себе не тією, якою вона є насправді;
– надання образу невластивих йому рис та якостей.
На рівні мовного оформлення комічного ефекту автор досягає через використання:
– мовних одиниць, що відносяться до розмовного стилю (згрубіла лексика, суржик тощо);
– фразеологізмів з комічним значенням, прислів’їв і приказок;
– гри слів;
– зменшено-пестливої лексики, якій залежно від контексту автор може надавати як позитивного, так і негативного забарвлення.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Перекажи епізод із біографи О. Стороженка, який тобі запам’ятався найбільше.
2. О. Стороженка можна назвати українським Мегре XIX ст. Він зауважував: “Розкриття злочину дає мені величезну насолоду; цим я і буваю повністю винагороджений за свою працю”. Досліди за джерелами з Інтернету цю сторінку життя письменника.
3. Усно поясни однокласникові/однокласниці, чим гумор відрізняється від сатири.
Переглянь схему на другому форзаці підручника. Користуйся різними видами читання, виконуючи завдання до твору.