Оповідання Е. Носова “Білий гусак” мені дуже сподобався, хоча про такі добутки не можна говорити однозначно, адже вони не просто подобаються, а хвилюють і торкають душу
Головний герой оповідання Білий гусак. Він був дуже гарний: “Тугі пір’я одне до іншому так добре пригнані, що здавалося, начебто гусак висічений із брили рафінаду”. Ходив гусак завжди важливо й статечно й уважав себе самим головним у селі. Його називали адміралом: “Усе в нього
Була адміральське: і постава, і тон, яким він розмовляв з іншими сільськими гусаками”.
Оберігаючи своїх дітей, Білий гусак проганяв інших птахів, сичав на людей, погнався навіть за бичком і вигнав його слуга.
Один раз, коли гусаки були на лузі, зненацька полив холодну зливу. Всі гусаки лягли на траву, а під ними сховалися маленькі гусенята. Коса холодна злива перейшла в град, і гусаки не витримали й побігли ховатися в кущі лозняку.
Залишені скуйовджені гусенята жалібно
Мені дуже жаль, що Білий гусак загинув. Я захоплююся його самовідданим подвигом