Оповідання Є. Гуцала дуже цікаве з кількох причин. По-перше, події, зображені у ньому, сталися у наш час. По-друге, зміст твору є дуже глибоким, автор на кількох сторінках висловлює та ілюструє дуже важливі філософські думки. Цей твір на сьогодні є дуже актуальним. У оповіданні “Олень Август” змальовано два головних образи – образ хлопчика Жені та режисера Альтова.
Повертаючись зі школи, Женя бачить, як знімають фільм, режисером якого є Альтов. Після закінчення зйомок Альтов пропонує Жені підвезти його на власному авто, між ними відбувається
Альтов – утомлений життям, він часто буває невдоволений та роздратований. Він не має тієї геніальної іскри, яка дозволяє створювати справжні шедеври. Навіть сам подумки визнає, що він звичайний! Водночас Женя – звичайний учень, але внутрішньо він непересічна особистість. Він має надзвичайну уяву, щиру душу та, я впевнений, талант, який обов’язково ще проявиться протягом життя хлопця!
Бажаючи зробити Жені приємне, режисер Альтов пропонує йому знятися у фільмі про золотошукачів,
Звісно, хлопчик просто уявляє цих оленів. Але хіба ж то не справжній талант – одразу яскраво та реалістично уявити образ, уміти вносити у життя елемент казки, чогось дивовижного та незвичайного?! Навіть Альтов визнає обдарованість хлопця.
Але у режисера така думка викликає тільки роздратування. Можливо, він просто відчуває свою пересічність, свою звичайність, знаходячись поряд з неординарним хлопцем?
Женя вирішує, що він гратиме цю роль, з Альтовим чи без нього, гратиме у житті. Мені дуже подобається висновок, якого дійшов Женя. Творчі особистості часто не знаходять визнання у житті, бо стикаються з отакими режисерами Альтовими, які не мають нічого, окрім необгрунтованого авторитету.
Але дуже важливо, щоб талановиті непересічні люди не втрачали віри у себе, залишалися самими собою. І тоді вони обов’язково розкриють свій талант та здобудуть згодом і визнання, і успіх, і просто щастя у повсякденному житті!