У багатьох своїх пригодницьких романах Жуль Верн використав образ дивакуватого ученого-всезнайки. У романі “П’ятнадцятирічний капітан” – це кузен Бенедикт. Зовнішній вигляд цього героя незвичний і кумедний. Він був високий і худий.
Мав велику кудлату голову, підсліпуваті очі прикрашали золоті окуляри. Кузен не міг дати ради своїм довжелезним ногам і не знав, куди подіти довгі руки. У свої п’ятдесят років він був безпорадний, мов мала дитина: забував поїсти, не звертав уваги на одяг, завжди був заглиблений у свої думки.
Проте
Неможливо було полічити кількість шпильок, які він носив за манжетами, в комірі, за відлогами піджака. Учений був завжди готовий піймати якийсь новий вид комахи і нашпилити її для своєї колекції, яку завжди носив із собою у спеціальній бляшанці.
На борту шхуни “Пілігрим” Бенедикт опинився
У морі, на борту шхуни, за кузеном Бенедиктом треба було слідкувати пильніше, ніж за п’ятирічним Джеком. Та й на землі він постійно кудись зникав. З великою лупою в руці і бляшанкою через плече вчений нишпорив у кущах, пірнав у високу траву: він шукав нові види комах.
Кузен був такий неуважний до всього, крім пошуків комах, що навіть не помітив очевидного: невеликий загін “Пілігрима” висадився не на берег Америки, а потрапив у Африку. Муха цеце, войовничі терміти цікавили вченого більше, ніж доля близьких йому людей чи власна доля. Тим більше його не хвилювали жахливі картини работоргівлі в Африці.
Кузен Бенедикт був схожий на безплідне сухе дерево, яке не могло б прихистити найнещаснішу людину.
Таке ставлення до себе і оточуючих було справедливо покаране. Коли мандрівники повернулися додому, то виявилося, що кузен привіз із Африки не новий вид комахи, якій уже дав назву “Шестиніг Бенедикта”, а звичайного павука та ще й без двох передніх ніг. Жуль Верн, створюючи образ кузена Бенедикта, ніби хотів сказати, що час учених-диваків минув. Письменник стверджує: кожна людина має нести відповідальність і за себе, і за рідних, і за все, що відбувається навколо.,
(1 votes, average: 5.00 out of 5)