“Геркулес з твору Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”

План:

1) В якій країні була торгівля рабами.

2) Хто такі работорговці.

3) Чому становище раба було жахливим.

4) Кого врятували моряки “Пілігрима” .

5) Що відомо про цих людей.

6) як до врятованих негрів ставилася команда.

7) Хто віддав негрів із “Пілігрима” у рабство.

8) Яка подальша доля Геркулеса.

9) Як Уелдони ставилися до Геркулеса.

10) Чому його так звали.

11) Чи подобається образ Діка Сенда і чим.

В ту епоху, в яку відбуваються події роману Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан” работоргівля

була звичайною справою, приносила великі доходи та зовсім не засуджувалася суспільством. Одним з історичних прикладів масового і класичного, легального та відверто декларованого рабства було рабство негрів в західноєвропейських колоніях, переважно в Америці в XVI-XIX століттях. Мільйони негрів вивозилися з африканського континенту в інші країни і використовувалися як безкоштовні знаряддя праці на видобутку корисних копалин, у шахтах, працюючи на плантаціях, а пізніше і на мануфактурах. В Індії скасування рабства відбулося в 1843 році.

В Японії офіційно відмінили рабство в кінці XVI століття. В Азії рабство зберігалося

ще довше. В Оттоманській імперії торгівля жінками існувала ще до 1908 року, а в Китаї рабство було скасоване лише в 1906 році, але закон набрав чинності тільки в 1910.

Работорговці частіш усього були представниками цивілізованих країн, а рабів вони вивозили, використовуючи для цього силу або обман. Вони мали свої кораблі, які і перевозили рабів на інші континенти. Ці кораблі не мали жодних умов для нормальної морської подорожі, рабів перевозили в нелюдських умовах, тому дуже багато робітників гинуло, так і не досягнувши іншої країни.

Становище рабів було жахливим, вони не мали зовсім ніяких прав і здебільше жили в поганих умовах. Володарі рабів ставилися до них гірше, ніж до домашньої худоби, і їх життя зовсім нічого не коштувало. Прикладом цього може служити і випадок з покинутими на кораблі “Вальдек” п’ятьма неграми.

Екіпаж “Пілігрима” на півзатопленому судні під назвою “Вальдек” знайшов собаку і п’ятьох знеможених негрів, які поверталися із заробітків додому у Сполучені Штати. Це були Актеон, Остін, Бет, батько Бета Том і Геркулес. Коли сталася аварія судна, всі вони спали, а коли прокинулися, то зрозуміли, що команда покинула корабель і залишила їх в напівзатонулому судні на відстані тисячі миль від землі.

Том був найстаршим, свого часу він став вільним після скасування рабства в Америці, а інші вже народилися вільними. Серед усіх виділявся Геркулес, схожий своєю могутністю на античного героя. З потерпілого корабля був урятований і собака Дінго, походження якого було неясним, відомо було лише те, що його знайшли на західному узбережжі Африки геть охлялого з голоду.

Загадкою залишалися і літери “С. В.” на ошийнику собаки. До врятованих людей команда “Пілігрима” ставиться неоднозначно, але невдовзі екіпаж “Пілігриму” гине під час охоти на кита.

Ці негри були зі штату Пенсільванія. Найстарішого з них вивезли з Африки й продали в рабство до Сполучених Штатів, коли йому минуло всього шість років. Цей негр став вільним після скасування рабства в Америці.

Що ж до його товаришів, багато молодших за нього, то вони були дітьми вже звільнених батьків, народилися вільними, і жоден білий не міг би заявити на них права власності.

Після закінчення пригод і врятування невеличкої команди Діка Сенда Геркулес став добрим другом родини Уелдонів. Джеймс Уелдон добре розумів, чим його родина зобов’язана цьому негру, у якого ім’я було під стать його статурі.

Геркулес і Дік Сенд подобаються мені своїми характерами, своїм ставленням до інших людей та тим, що ніколи не розгублюються у складних ситуаціях.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

“Геркулес з твору Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”