Михайло Стельмах – самобутній талант. Його творчість відзначається вмінням тонко проникати в психологію людини. Це зумовлено ще й тим, що М. Стельмах був учителем-словесником.
Тому з такою правдивістю змальова-ні в його творах діти.
Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха “Щедрий вечір”. Він росте в сім’ї панаса Дем’яновича гарною, чемною. Доброю дитиною. Хлопчик бачить світ крізь призму казок, які розповідала йому бабуся.
Він любить природу в усьому її розмаїтті: зорі у високому небі, перепілку у житі і стук
А жати жито справжнім серпом! По-дорослому! Автор передає почуття хлопчика при посвяченні батьками в женці як вікову хліборобську традицію.
Михайлик старанно працює, не відчуваючи втоми, до найурочистішої хвилини, до першого снопа, який на свят-вечір стоятиме на найпочеснішому місці в хаті – на покуті.
Хлопчик дуже любить тварин. Його друзями були й качка крива, і пес Рябко, і стара кобила Обмінна. Якось батько хотів продати Обмінну, то у хлопчика на душі “стало так важко, що й не кажіть”.
Тому
Найкращим другом Михайлика була Люба. Хлопчик уміє товаришувати, ніколи не дозволить собі скривдити дівчинку. Вони разом і в лісі, й на ковзанці.
Дуже полюбляв хлопчина читати книжки, які купляв у хитрого Юхима. А коли записали у справжню бібліотеку. То це для Михайлика стало найурочистішою подією.
Автор змалював у творі народний обряд – свят-вечір. Хлопчина всотує оті примовляння батька на “хліб новий, на рій золотий, на щастя у дворі, на рогову й дрібну худобу в оборі” й вірить. Що “настане той час, коли господар на току буде зорі віяти, господиня в хаті золото трясти, а сиві срібноногі воли потягнуть за собою срібні плуги”.
Михайло Стельмах легко входить у світ дитячих мрій, фантазій. Це робить його твори цікавими й виховуючими. Бо в кожному Михайликовому вчинку відкриття чогось нового, захоплюючого.
Все це свідчення непересічного таланту М. Стельмаха – неперевершеного знавця дитячих душ.
Петров Олександр
(2 votes, average: 4.50 out of 5)