Оповідання М. Шолохова “Доля людини” вражає людяністю і переконливою правдою образу головного героя Андрія Соколова.
Автор не ідеалізує свого героя, не ставить його над іншими, а розповідає про те, як він боровся з життєвими обставинами. Андрій Соколов не надзвичайний супергерой. Він просто людина, яких було багато. Але тим величнішим постає він серед випробувань, які випадають на його долю.
Можливо, якщо б не війна, він так би й не дізнався, на що здатний. Потрапивши на війну, Андрій Соколов зрозумів, що є обов’язок, який не можна
Але Андрій Соколов виборов перемогу, перш за все ніш собою. Тому й вийшов з полону незломленим, готовим битися з ворогом. Пройшовши крізь випробування полону, він не схибив
Особиста трагедія – загибель дружини й дочок – надломила його сили, але й тоді він знайшов мужність жити, боротися й сподіватися на майбутнє. Але загинув син Андрія Анатолій, і світ потьмянів для нього. У таких ситуаціях люди губляться, часом стають злими.
Але Андрій Соколов не зачерствів душею. Зустрівши маленького сироту, в якого війна відібрала батьків, Соколов зігріває його теплом батьківської турботи й радіє тому, що може ще бути комусь потрібним.
Образ Андрія Соколова – звичайної людини, яких багато, – це приклад людяності й гідності. Ось чому ми захоплюємося цим героєм.