“Пам’ять серця про грізну війну. На основі твору Шолохова “Доля людини”

Оповідання авторства Михайла Шолохова під назвою “Доля людини” – це, по своїй суті, ще одне нагадування всім нам, наскільки руйнівні наслідки може мати війна. Що таке війна за своєю суттю? Це безглузде знищення своїх і чужих людей, яке не несе ніякої користі людству. Самою страшною війною в історії була Друга світова війна. Доля окремо взятої людини під час цієї жахливої війни й була показана автором у своєму оповіданні.

Відразу ж варто відзначити, що це оповідання – не вигадка, воно написане на основі реальних подій, а тому у нас

є всі підстави йому довіряти.

В оповіданні ведеться мова про молодого чоловіка, якого доля погнала на війну. Особливого вибору у нього не було. З одного боку, у нього була сім’я, дружина і двоє дітей, з іншого боку, на його батьківщину напав очевидний ворог, який, в разі своєї перемоги, знищив би і його самого, і його сім’ю. Саме тому вибору не було – треба було йти воювати. Однак ця війна повністю зруйнувала його життя.

Коли він повернувся додому, дізнався, що його дружина і дочка були вбиті під час бомбардувань. Незабаром прийшла трагічна звістка про те, що був убитий й його син. Втім, жити потрібно продовжувати,

навіть якщо життя зруйноване.

Саме з цієї причини чоловік усиновив хлопчика і зібрався його виховувати. Чомусь віриться, що у них все вийшло.

Оповідання “Доля людини” – це, безумовно, трагічний твір. Війна забрала життя мільйонів людей, у кожній радянській сім’ї в результаті війни були втрати. А ось такі люди, як герой оповідання Андрій Соколов, втратили всіх членів своєї родини і були змушені будувати все заново.

Тепер, після сімдесяти років з дня великої перемоги, ми не повинні забувати про те, наскільки жахливою є війна. Як би там не було і що б не відбувалося, ми зобов’язані пам’ятати про військові жахи. Можливо, це зможе запобігти війни в майбутньому.

Дане оповідання Михайла Шолохова, як мені здається, є відмінним запобіжником для всіх майбутніх поколінь. Війна – це дуже складне і непередбачуване явище. З іншого боку, війна забирає життя тисяч і мільйонів людей. На прикладі нашої країни ми можемо побачити, як багато людей чомусь упевнені, що війна – це не їх справа і не їх турбота, в той час як ця війна забирає життя людей.

Все це лише підтверджує, що війни минулого потрібно обов’язково пам’ятати, бо це дозволяє уникати їх надалі і в майбутньому.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Пам’ять серця про грізну війну. На основі твору Шолохова “Доля людини”