Новаторство Чехова-Драматурга в п’єсі “Вишневий сад”

Лірична комедія А. П. Чехова ” Вишневий сад “, написана в 1902 році й поставлена на сцені Московського Художнього театру трупою К. С. Станіславського, відразу привернула увагу глядачів своєю неординарністю. Театральний мир Чехова – це зовсім новий, особливий мир. У його п’єсі немає звичного соціального конфлікту, немає інтриги. Ми звикли до традиційного зіткнення Чацкого й фамусовского суспільства, Хлестакова й чиновників міста N, самодурів і їхніх жертв у драмах А. Н. Островського.

В “Вишневому саду” представлені герої, що

живуть в одному будинку, у близьких взаєминах друг сдругом.

Систему образів комедії можна представити умовно як дворян і “нових людей”, людей минулого, сьогодення й майбутнього, але вони не протиставляються, а зіставляються один з одним, маючи кожного свої індивідуальні особливості. Основна подія – продаж маєтку й вишневого саду – відбувається за сценою, а в комедії ми бачимо тільки обговорення, реакцію персонажів на майбутню подію й після нього. Відмовившись від застарілих трьох єдностей – місця, часу й дії, Чехов навмисно малює своїх героїв у контексті події, про яке тільки говориться, тому що відношення

кожного героя до цієї події пояснює відношення героя кжизни.

Оцінка А. П. Чеховим кожного персонажа неоднозначна, вона містить у собі й самооцінку кожного героя і їхню взаємну оцінку. “Вічний студент” Петя Трофимов в іншій ситуації одержує назву “облізлого пана”, у його бесідах з Лопахиным проявляється реалістичне, критичне розуміння життя, у розмовах з Анею – пафос піднесеної віри в Майбутнє, у взаєминах з Варей ми бачимо глузливе до героя відношення, а в суперечці з Любов’ю Андріївною (“Ми вище любові”) він здається те розгубленим теоретиком, те безтактним моралістом. Додаткові образи – Шарлотта, Епиходов, Симеонов-Пищик – теж вносять свої відтінки в атмосферу що відбувається. А атмосфера ця така, що читача не залишає відчуття загального неблагополуччя, плутанини життя, “недотепства”. Епихо-Дова, з яким постійно трапляються якісь неприємності, прозвали “двадцять два нещастя”, але відчуття якоїсь розгубленості перед життям, невміння володіти ситуацією не залишає навіть благополучного Лопахина, якому тільки в праці бачиться можливість збагнення сенсу життя, можливість примарна, невловима, у якій він не може бути повністю впевнений

А в викривальних монологах Пети або в спокійних, для себе самої, міркуваннях Шарлотты відчувається безсилля людини перед життям, нерозуміння її, нездатність що-небудь змінити. Найтрагічніше в п’єсі – це те, що герої – люди, близькі один одному, зв’язані довгими, міцними узами споріднення, дружби, взаємних зобов’язань, – роз’єднані й самотні. Люди не чують один одного. “Так хочеться поговорити, а не з ким…

Нікого в мене ні”, – горестно міркує Шарлотта. А у відповідь їй Епиходов галасливо радується: “Як приємно грати на мандоліні!

” Така психологічна глухота – страшний показник роз’єднаності, роз’єднаності людей. І головне в п’єсі Чехова – не боротьба героїв із зовнішніми обставинами життя, а їхні щиросердечні переживання. Щоб глибше показати це, Чехов уводить у свої драматичні добутки зовсім особливий прийом – психологічний підтекст, названий критикою “підводним плином” п’єси. Так, у сцені пояснення, що не відбулося, Вари й Лопахина герої розмовляють про зовсім повсякденні речі, про те, що підморожує, що градусник розбитий, про те, куди поїде Варячи

Але головне тут не тема їхньої бесіди, а те, що коштує за нею, що відчувається в напруженості атмосфери – очікування Вари, нерішучість Лопахина, його радість при можливості піти від нелегкого пояснення. Драматизм ситуації підкреслює драматизм життя, розгубленість героїв перед часом: адже час іде невблаганно, а вони відчувають себе все тими ж дітьми, які не вміють пристосовуватися до змін, що відбуваються. Не хоче зрозуміти своє положення Раневская, відмовляючись бачити ту грубу правду, про яку їй говорять навколишні.

Як дитина, безтурботний Гаїв, що продовжує сподіватися на чудо: “Добре б одержати від кого-небудь спадщина, добре б видати нашу Аню за дуже багату людину…

” Фірс взагалі не розуміє теперішнього життя, що звалився старий порядок йому здається єдино правильним: “Мужики при панах, добродії при мужиках, а тепер всі враздробь, не зрозумієш нічого”. Навіть Епиходов не може усвідомити свого місця в цьому житті: “…Ніяк не можу зрозуміти напрямки, чого мені властиво хочеться, жити мені або застрелитися…” І немає відповіді на питання, хто винуватий у цій безглуздості, плутанині життя, немає рішення проблеми

Минуле, сьогодення й майбутнє в комедії показано на прикладі декількох поколінь і тісно пов’язане з долею вишневого саду – маєтку Раневской, приреченого на загибель, а також і з долею Росії. Вишневий сад – уособлення краси, піднесених людських почуттів і найдорожчих для людей спогадів юності. Яка подальша доля Росії на рубежі століть?

Що буде з вишневим садом?

Його вирубують за вказівкою нового хазяїна, переконаного в його непотрібності: “Настроїмо ми дач, і наші онуки й правнуки побачать отут нове життя…” Який буде це нове життя без вишневого саду? А юна Аня наївно вірить, що усе ще можливо відродити заново: “Ми насадимо новий сад, роскошнее цього, ти побачиш його, зрозумієш, і радість, тиха глибока радість опуститься на твою душу, як сонце у вечірню годину…” Символіка грає в п’єсі величезну роль, надаючи нове, більше глибоке звучання проблемі взаємозв’язку поколінь, чиє минуле, сьогодення й майбутнє невіддільно від долі Росії

Символом є не тільки образ вишневого саду, символичны також і звук струни, що лопнула, “завмираючий, сумний”, і стукіт сокири, возвещающий про загибель саду. Але ці символи не містичні, вони мають реальне, земне пояснення. Крім особливої драматургічної мови Чехова, принципово новим є й сам жанр п’єси – лірична комедія

У п’єсі багато комічного в буквальному значенні: фокуси Шарлотты, падіння зі сходів, п’яний перехожий з дурними мовленнями, удари ціпком по голові, що дістаються одному героєві замість іншого. Герої комічні у своїх мовленнях, звернених друг із другові, але немов повисають у порожнечі, комічні в пародійності своєї подібності, якого вони не зауважують. П’єса сполучить у собі драматичн і комічне, не обмежуючись яким-небудь однозначним визначенням.

Сумно-поетичний характер піднесеної Теми саду, що гине, що несостоялись життю, непоміченій любові набудовують глядача на ліричний лад, але, по думці самого автора, їм створена не Драма, а комедія, і знайдена їм зовсім особлива жанрова форма повністю підтверджує цю думку, залишаючи в глядача не забувши!

Аемые враження

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Українські шкільні твори:

Новаторство Чехова-драматурга Антон Павлович Чехов – російський письменник, драматург. Творив він у кінці XIX століття, але й тепер, у XXI столітті ми зустрічаємося з ним часто. Твори...

Традиції і новаторство Чехова – драматурга А. П. Чехов народився у 1860 році у Таганрозі. Його прадід був кріпаком, а батько-дрібним торговцем. Батько був надзвичайно талановитою людиною, захоплювався співом, залучав до...

Новаторство Антона Чехова-драматурга Відомий російський письменник і драматург Антон Павлович Чехов звертався у своїх творах до різних хвилюючих тем тогочасного життя. Та класика є класика, вона хвилює почуття...

Новаторство Чехова-драматурга (за п’єсою “Чайка”) 17 жовтня 1896 року на сцені імператорського Олександрійського театру в Петербурзі відбулася прем’єра вистави “Чайка” за п’єсою А. Чехова. У головних ролях були зайняті провідні...

Твір на тему: Новаторство Антона Чехова-драматурга Відомий російський письменник і драматург Антон Павлович Чехов звертався у своїх творах до різних хвилюючих тем тогочасного життя. Та класика є класика, вона хвилює почуття...

Новаторство Антона Чехова-драматурга (за п’єсою “Чайка”) Новаторство Антона Чехова-драматурга (за п’єсою “Чайка”) Відомий російський письменник і драматург Антон Павлович Чехов звертався у своїх творах до різних хвилюючих тем тогочасного життя. Та...

Хто винний у загибелі вишневого саду? (по п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”) П’єса Чехова “Вишневий сад” – це свіжий і глубокий погляд на реалії життя дворянства як класу й на взаємини між представниками різних класів і станів...

Новаторство Генріха Ібсена-драматурга Новаторство Генріха Ібсена-драматурга Найвидатніший норвезький письменник ХІХ століття, славетний реформатор театру Генріх Ібсен у своїх творах ставив питання, які хвилювали його сучасників. Талант і новаторство...

Символічність образу вишневого саду у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Свою останню п’єсу “Вишневий сад” Чехов написав 1904 року. Щось дуже надзвичайне має місце в самій назві твору – “Вишневий сад”. Перші сторінки п’єси наповнені...

Вишневий сад як символ духовної пам’яті (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) У 1903 році Антон Павлович Чехов написав останню свою п’єсу, якій дав напрочуд точну ласкаву назву “Вишневий сад”. Почуєш це словосполучення – і відразу захочеться...

Дворянство в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Основними темами п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад”, написаної в 1904 році, є загибель “дворянского гнізда”, перемога предприимчивого купця-промисловця над відживаюче своє століття Раневской і...

Аналіз п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад” – останнє драматичний твір Чехова, сумна елегія про що минає часу “дворянських гнізд”. У листі до Н. А. Лейкин Чехов зізнавався: “Жахливо...

У чому виявилося новаторство І. Карпенка-Карого як драматурга? Видатний учений, літературознавець О Єфремов зазначав, що новаторство І. Карпенка-Карого як драматурга виявилось у тому, що він “пив з власної чарки”, топтав свою стежку в...

Твір А. Чехова “Вишневий сад’ – комедія чи драма? І. Чому Станісдавський поставив драму? (К. Станіславський писав: “Для меня “Вишневий сад” не комедия, не фарс – а трагедия в первую очередь”. Саме так він...

Твір А. Чехова “Вишневий сад” – комедія чи драма? Твір А. Чехова “Вишневий сад” – комедія чи драма? І. Чому Станісдавський поставив драму? (К. Станіславський писав: “Для меня “Вишневий сад” не комедия, не фарс...

Образ вишневого саду у свідомості героїв п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” Вишневий сад – образ складний і неоднозначний. Це не тільки конкретний сад, що є частиною садиби Гаева й Раневской, але й образ-символ. Він символізує не...

Героїня комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Образ Раневской невловимий у своїй принадності, увібрав у себе родові риси російської дворянської культури, що знайшли своє літературне вираження в Ларіних і Ростових, Кірсанових і...

П’єси О. Н. Островського “Гроза” і О. П. Чехова “Вишневий сад” В обох п’єсах пейзаж дивно гарний, хоча важко порівнювати захоплюючі волзькі види, що відкриваються з того місця, де розташоване місто Калинов, з маленьким у порівнянні...

У чому полягає оптимізм п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад ” Вишневий сад ” – одна з найбільш багатозначних п’єс Чехова. Тут варто підзаголовок “комедія”, але під час вистави глядачі майже не сміються. І рецензенти...

Ліричн і трагічне качала в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” 1. Остання п’єса Чехова. 2. Суперечки навколо добутку. 3. Символи й жанрова приналежність. Вийшла в мене не драма, а комедія, місцями навіть фарс. А. П....

Минуле, сьогодення і майбутнє у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад”, написана у 1904 році, незадовго до смерті А. П. Чехова, у якімсь ступені є підсумковим добутком письменника. У ній він з особою...

Тема минулого й сьогодення Росії в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” В 1904 році була поставлена п’єса А. П. Чехова “Вишневий сад”, у якій автор зображує прощання хазяїв з родовим дворянським гніздом. Тема ця була вже...

Художні функції пейзажу в п’єсах А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова “Вишневий сад” Художні функції пейзажу в п’єсах А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова ” Вишневий сад ” П’єси А. Н. Островського “Гроза” і А. П....

Минуле й сьогодення дворянської садиби в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Антон Павлович Чехов є одним з найбільших класиків росіянці й світовій літературі. Його оповідання із захопленням читають і наші сучасники, тому що багато тем його...

Тема загибелі “дворянських гнізд” у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” У п’єсі “Вишневий сад” А. П. Чехов піднімає найважливішу соціальну тему рубежу 19-20-х століть – тему загибелі “дворянських гнізд”. У цьому добутку чітко показано прощання...

Жанрова своєрідність п’єси Вишневий сад Чехова А. П Тема п’єси “Вишневий сад” – міркування драматурга про долю Росії, про її минуле, сьогодення й майбутнє, причому вишневий сад, “прекрасніше якого нічого на світі ні”...

ІДЕЙНИЙ ЗМІСТ П’ЄСИ ЧЕХОВА “ВИШНЕВИЙ САД” Остання закінчена п’єса Чехова ” Вишневий сад ” являє собою підсумок всієї його літературної діяльності. У ній чітко звучать деякі з основних мотивів розробкою яких...

Старі й нові хазяї вишневого саду (По п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”) Розпався зв’язок часів… В. Шекспір В одній із книг, присвячених Творчості А. П. Чехова, я прочитала про те, що образ Гамлета допомагав йому багато чого...

Що становить конфлікт п’єси Чехова “Вишневий сад”? Що є в ній тією “пружиною”, що рухає діями, переживаннями й міркуваннями героїв? На перший погляд у добутку дане чітке розміщення соціальних сил у російському...

Символічний зв’язок образів п’єси Антона Чехова “Вишневий сад” з різними часовими верствами Символічний зв’язок образів п’єси Антона Чехова “Вишневий сад” з різними часовими верствами “Вишневий сад” була останньою і, можна сказати, підсумковою п’єсою Антона Чехова. Він написав...