Всім нам хочеться відчувати взаємність. Взаємна симпатія, любов, кохання окриляють, припідносять людину. Але не всім властиво віддавати себе і не отримувати нічого навзаєм. Не всі можуть віддано та палко любити в односторонньому порядку. Хоча немає нічого більш благородного, ніж робити щось і не очікувати за це взаємності.
Важка ноша невзаємних почуттів може придавити, завдати незцілимого болю, сильно образити. Але нема більшої честі, аніж любити і не чекати за це віддачі.
Одна з Божих заповідей твердить, що любити ближнього треба так
Мало хто контролює свої слова, звертає увагу на чужі емоції чи проблеми. Ми стали черствими, егоїстичними, десь навіть жорстокими до оточуючих, ми зашкарубли в суєті своїх проблем. Тому любити свого ближнього нам стало важче, а про любов без взаємності і говорити нема чого.
Однак я повністю погоджуюся з тезою, що нема більшої честі, ніж зародити в своєму серці почуття любові без взаємності. Прекрасним є той стан людини, коли вона готова переступити через
Тому любіть безкорисливо та щиро, не чекайте нічого у відповідь, і, я переконаний, ви отримаєте навіть більше, ніж можна сподіватися. Адже любов – це благородне почуття, варте поваги та самопожертви.