В кожного з нас є багато друзів, але по-справжньому щирих і вірних – обмаль. Друг – це людина, на яку можна покластися в будь-який час, в будь-якому місці, і за будь-яких умов. На мою думку, не кожен може бути незрадливим і надійним другом. Бувають моменти, коли ти довіряєш людині, і це не обов’язково має бути твій друг, а потім стається так, що ця людина тебе зрадила.
В таких випадках людині стає дуже гірко та важко на душі. З розумінням, що людина, котрій ти довіряєш, м’яко кажучи не виправдала твоєї довіри приходить і розчарування в людях,
Приклад зради ми можемо спостерігати в творі Адріана Кащенка “Над Кодацьким порогом”. У цьому творі ми бачимо, як реєстрові козаки зраджують свого побратима – Івана Сулиму. І при тому вони зраджують його у надзвичайно підлий спосіб – втершись до нього в довіру, і переконуючи, що реєстрові козаки перейдуть на бік козаків і допомагатимуть їм. Але натомість вони дурять його і тихо викривають, а Сулима ж їм повірив і прийняв за своїх братів.
Факти каверзної зради присутні й в наш час. І це не рідкість. Буває, люди легковажно ставляться до оточуючих, кидають слова на вітер, не дотримуються даних
Рано чи пізно, а наші вчинки вертаються до нас бумерангом.