Усяка література має своїх видатних трудівників. Людей, які завжди єднають творця і читача. Михайло Слабошпицький – трудівник української літератури і багатьох літератур світу.
Він, здається, знає кожне Слово, що варте уваги, кимсь написане і вчора, і сьогодні. Має незаперечний смак, феноменальну пам’ять, аналітичний розум. Десятки, сотні імен відкриті ним, визначені словом фахівця.
Ніколи повз перо цієї людини не проходять великі літературні події, явища, катастрофи, нові надії. Сам він – також відомий прозаїк.
Народився
Обирався секретарем правління Київської організації Спілки письменників України.
Автор понад двох з половиною десятків різножанрових книжок. Серед них – казки, оповідання й повісті для дітей, літературні портрети Василя Земляка, Павла Загребельного, Романа Іваничука, документалістика й публіцистика, біографічна проза. Найвідоміші його твори: роман-есе “Марія Башкирцева”, роман-колаж “Никифор Дровняк із Криниці”, роман-біографія
Особливої популярності набула його книжка художніх оповідей з національної історії “З голосу нашої Кліо”.
Лауреат дев’яти літературних премій (імені Олександра Білецького, Лесі Українки, Олени Пчілки, Михайла Коцюбинського, братів Лепких тощо). Активно займається громадською діяльністю. Був першим головою секретаріату Української всесвітньої координаційної ради.
Нині виконавчий директор Ліги українських меценатів, один із засновників міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика та головний редактор видавництва “Ярославів Вал”.